Блог вчителя математики НВК с. Лозова Овчарук Людмили Іванівни: Виховні заходи

Азбука для батьків

М Н

— азбуку виховання повинні знати всі батьки.

— будьте при дітях обережними у своїх вчинках.

— вас запитують — уважно слухайте, дайте відповідь.

— говоріть із дитиною у зрозумілій для неї формі.

— дайте можливість дитині виявити самостійність.

— єдність між педагогами і членами сім’ї — запорука успішного виховання.

— життя дитини повинно бути заповненим посильною працею, роботою.

— знайте: основи виховання закладаються з раннього дитинства.

— ігри для дитини — запорука здорового фізичного розвитку.

— корисно знати — любов до дитини має бути поміркованою.

— любов до землі, рідного краю виховуйте з дитинства.

— мама і мир — найдорожче для дітей.

— ніколи не говоріть дітям неправду.

— одяг дітей має бути охайним.

— прагніть бути з дітьми завжди справедливими.

— розмовляйте з дітьми частіше, співайте разом.

— стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

— трудитися дітей навчайте з раннього віку.

— успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім’ї.

— фізкультура для дитини повинна стати улюбленим уроком.

— хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.

— цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.

— частіше бувайте з дитиною на природі.

— шум — ворог здоров’я дитини.

— щастя і радість дітей — у ваших руках.

— якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилась до всіх із любов’ю, самі намагайтеся дотримуватись усіх цих порад.

Пам’ятка для батьків

Батьківські міфи та істини

Міфи	Істини
Батьки несуть відповідальнісь за те, щоб їхні діти стали щасливими, діяльними і повноцінними дорослими людьми.	Це не так. Батьки створюють умови для розвитку особистісного і творчого потенціалу, а діти самі роблять вибір, вчаться на власних помилках. Пригадайте власне життя. Чи слухали ви поради власних батьків? Чи жалкували, коли прислухалися до них?
Батьки повинні любити своїх дітей.	Зазвичай батьки люблять своїх дітей, навіть коли їм не подобаються деякі їхні дії та вчинки. Не думайте, якщо дитина перестала вам подобатися, ви перестали її любити. Діти – це люди, яким притаманні як позитивні, так і негативні риси.
Батьки завжди повинні мати владу над своїми дітьми.	Батьки не в змозі примусити своїх дітей стати якоюсь особистістю. Насправді потрібна влада над собою, а не над дитиною, щоб діти вважали своїх батьків за взірець.
Виховуючи дітей, необхідно бути переконаними, що в дітей не буде поганих звичок.	Діти не цінують домінування, силу та владу, а цінують розуміння та повагу, і саме це їх спонукає до позитивних дій.
Знання про те, як бути гарни-ми батьками, приходить природним шляхом.	Ні. Життя змінюється, і бути гарними батьками – це велика праця над собою.

Короткий сімейний кодекс

Дитина знає, що вона прекрасна, дорослі іноді роблять все, щоб вона про це забула.

(В.Сухомлинський)

þ Хай життя протікає природнім шляхом, щоб міг розкритися вроджений потенціал вашої дитини.

þ Щастя — це реалізація самого себе, задоволення своїх запитів.

þ Більшість наших дітей — “просто діти”. Не робіть з них “вундеркіндів”, не ставте непомірні вимоги. Дитина повинна частіше бути задоволеною від того, що вона може, ніж тривожною через свою неповноцінність.

þ Щоб підготувати дитину до життя, треба дати певну систему знань, умінь і навичок — це дають учителі. Культуру взаємостосунків дитина приносить із сім’ї.

þ Не формуйте “зручну” дитину — слухняну, покірну, а виховуйте дитину, яка живе своїми думками і чужими почуттями, самостійну і чуйну, тактовну і активну.

þ Штучно не прискорюйте розвиток своєї дитини. Пройде час — і дитина сама вимагатиме більшого.

þ Нехай накопичує досвід у темпі, який під силу її розвитку, хай вчиться сама розпоряджатися своїм вільним часом.

þ Довіряйте дитині, тоді в житті їй буде спокійніше, вона буде відвертішою, добропорядною і комунікабельною.

þ Не дивіться на дитину як на власність. Наша мета — виховати людину для суспільства, для життя серед людей, а не для себе.

þ Ніколи не відмовляйте дитині в допомозі. Але і не посягайте на природне бажання дитини прожити своє життя.

þ Не шукайте істину в дрібницях. Спробуйте відповісти, чому дитина зробила саме так, що нею керує? Згадуйте себе в тому ж віці, в схожій ситуації і, можливо, виникне інше рішення.

þ Говоріть дитині не тільки те, чим ви незадоволені, але й що вас радує. Не порівнюйте з іншими дітьми. Найкращі порівняння з самим собою.

þ Ставтесь до дитини серйозно. В житті немає чернеток. Кожен момент свого життя дитина або реалізує, або заперечує себе.

Ростіть щасливу людину. Щастя — це процес досягнення одних цілей і планування інших

ДИТИНУ НЕ КАРАЮТЬ:

l. За те, що вона чимось не влаштовує дорослих: холерика за те, що він непосидючий і впертий, сангвініка — за рухливість, флегматика — за повільність, неврівноваженого — за плаксивість.

2. Під час їжі.

3. Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут краще підтримати її.

4. За необережність, а вчать обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини; за повільність, незібраність (за цим може бути приховане занурення в себе або фантазування); за забруднений і порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин; за прорахунки самих батьків тощо.

5. На людях (в автобусі, на вулиці), адже це ще й публічне приниження.

6. При молодшій дитині, оскільки підривається авторитет старшої, а якщо є ревнощі між дітьми, то це може породити озлобленість у старшої дитини, а в молодшої — злорадство, а це погіршить їх взаємини.

7. За емоційність, імпульсивність, енергійність. Здатність передбачати наслідки своїх вчинків остаточно формується у дівчат до 18 років, у хлопців — до 20, але навчати цього слід з трьох, а особливо з п'яти років. Карати за вчинки, які дитина не може передбачити, — значить карати за те, що вона дитина.

8. Поспішно, не розібравшись: краще пробачити десятьох винних, ніж покарати одного невинного.

Реакція батьків на вчинок дитини має бути продуманою,

вільною від негативних емоцій. У реакції не повинно бути істеричності. На істеричний крик, жестикуляцію, надлишок емоцій дитина відповідає тим самим. Не повинно бути люті, гніву. Спочатку покарали, а потім шкодують, жаліють. Не слід погрожувати дитині, краще попередити. Часом погроза сприймається гірше, ніж саме покарання. В погрозі завжди є шантаж, і зрештою дитина також починає шантажувати батьків.

Позакласний захід «В родинному колі»

Мета: згуртувати учнівський та батьківський колективи; учити бути чемними,уважними; завжди пам’ятати місце, де народилися,рідну оселю; сприяти розумінню того, що сімя, родина- хранителька національних звичаїв, традицій предків; виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей

Перебіг заходу

Учитель. Добрий день, шановні батьки, діти, гості!.. Ми раді вітати вас у цій затишній залі. Шановні батьки! Дякуємо вам за те , що ви залишили свої невідкладні справи, клопоти і завітали до нас, щоб взяти участь в нашому родинному святі.

Пісня «Українська родина»

Цей хліб насущний ви прийміть від нас,

Щоб був достаток в домі повсякчас.

І злагода, і щастя, і тепло,

Щоб всій родині радісно було.

1.Дорогі татусі і мами,

Які ми раді, що нині ви тут з нами.

Що Ви прийшли на шкільне свято,

Бо маєм що Вам розказати.

2.Для вас відкрита наша школа,

Бо ви найкращі у світі батьки.

Ми всі вас любимо щиро-щиро

І знаємо:найкращі ви таки.

3.Будьте здорові, щасливі,багаті!

Хай сміх лунає у кожній хаті!

Вітає Вас щиро весь клас

Прийміть побажання від нас.

4.Хай не буде суперечок

поміж нас ніколи.

Нехай свято нас єднає

В нашій рідній школі.

5.Сьогодні у нас незвичайне свято.

Воно зіткане з добра і щирості,

ніжності і зворушливості.

б о воно родинне, сімейне

учитель. Життя людини короткотривале. Але рід, родина, народ –безсмертні. І у нашого народу, як і у всіх інших народів світу, здавна живе добра і благородна традиція: підтримувати теплі родинні взаємини, долати разом незгоди. І все це робиться заради дітей, щоб виховати у них кращі родинні почуття.

6. В тихім шелесті трав Адам у Єви запитав:

Кохана, люба, мила, чарівна,

Скажи мені єдина,

Хто буде дарувати життя.

А потім доглядати дитя?

-Я

Варити, прати, прибирати,

Сімейне вогнище оберігати?

-Я

Постійно радість дарувати,

Усіх теплом обігрівати?

-Я

-А ти мій милий ,неповторний,

Скажи мені ,єдиний,

Хто буде рід наш берегти,

І множить покоління?

-Я

- Хто дбатиме усе життя

Про щасливе майбуття?

-Я

- Кохати буде до забуття,

І поруч буде все життя?

-Я

І так сім раз звучало я , я, Я .

Ось так створилася сімя

7..Сім’я-це пристань і гавань

Сюди повертаємось знов і знов

Із мандрів далеких і плавань -

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають

Куди б ти не їхав, не йшов

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

Сімейний вогонь палає,

Теплом заповнивши дім

8.Тут людина робить свої найперші кроки,

звідси виходить у широкий світ.

У сім»ї вона навчається любові і добра

. Тут вона вчиться шанувати свій рід, свою землю,

берегти пам'ять свого народу

9.Ліси виростають родинами в горах,

Чайки відлітають у вирій гуртами.

Родинами плавають риби у морі,

І хмари гуртами летять над містами.

10.Ста друзів не стане у справжньому горі,

Заваляться плани, мільйони й палати.

Та сяйвом рятунку в життєвому морі

Завжди для нас будуть родина і мати.

11.Ведуть в життя дороги і стежини,

І новий день над світом устає.

Ну що ми в цьому світі без родини?

Вона одна нам сили додає.

12.Родина,дорога родина!

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

13.Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене Любов’ю ,а не злом?

13.Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

14. На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія –

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.

В щасливі і тяжкі години –

Куди б нам не стелився шлях –

Не згасне вогнище родинне

В людських запалене серцях

Пісня «Родина,родина» і одночасно демонструється на екран презентація «Моя родина»

15.Погано без тата, погано без мами,

Люблю я матусю і тата так само.

Люблю я душею і щирим серденьком.

Ви так необхідні і тато і ненька.

Безмежно люблю і щоденно

Безмежно люблю і щоденно благаю,

Хай довгі роки доля вам посилає.

Ніхто так, крім вас ,мене не розуміє.

Ми винні багато і мамі , і тату

За добру пораду, за затишну хату,

За усмішку щиру, недоспані ночі

Натруджені руки і лагідні очі.

16. Нехай роки летять немов птахи,

Несуть з собою радість і журбу,

Лиш залишають дружною завжди

Мою родиноньку, мою сімю.

Матуся і тато- вірні два крила,

Які мене від зла оберігають.

Матуся й тато – молодість моя,

А їх літа на жаль на осінь повертають.

Переступивши батьківський поріг,

Скажу: «Добридень, тату й ненько»

Щоби віддячить, припаду до ніг,

За щедрість, за любов вклонюсь низенько.

УчительВсе найкраще, що є на землі, починається з сім’ї. Без неї, як без природи, людство обійтися не може. « З родини йде життя людини», - говорить народна мудрість. Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра, у сім’ї вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду. Мамина ласка, татусева мужність, бабусина доброта, дідусева мудрість, тепло хатнього затишку в колі рідних на все життя залишають глибокий слід у душі та серці кожної людини. Завжди якось по-особливому зворушливо, з великою теплотою згадується те родинне гніздо, з якого ви вийшли у світ широкий.

Кожна людина завжди з великою повагою і душевним трепетом згадує те місце, де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом-казкою у затишній оселі.

. Хата для людини є всім: і храмом, і рідним краєм. Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою і материнською ласкою віє від тебе, рідна хато!

З батьківської хати розпочинається і пізнання світу. Тут ми навчаємося цінувати хліб і сіль, поважати старших, шанувати батька й матір, бути терплячими, чесними, роботящими. І куди б ми не пішли від батьківського порогу, ніколи не забудемо рідну домівку

. Батьківська оселя — це родинне вогнище, вона має вселюдську цінність. Звідси ми підемо у широкий світ. Оселя увібрала радощі й жалі, злагоди і клопоти. У ній пахло духмяними паляницями, линула материна колискова пісня, сміх дітвори

Мій отчий дім,де всі стежки мої
Веселками ясними перевиті,

Де у садках співають соловї,

Де шлях в світи-лежить в високім житі,

Мій отчий дім Ти дав мені усе!!

17. Хоч сторона моя багата,

Красива квітами й людьми,

Найкраща в світі — рідна хата.

Під ясеновими крильми,

У ній тепло і очі мами,

І доброта її руки,

А над смутними образами

Горять барвисті рушники.

Йдемо додому, як на свято,

Любуємося ворітьми:

Найкраща в світі — рідна хата

Під ясеновими крильми.

Пісня «Хата моя біла хата» і презентація «Моя хата»

Учитель. Хата, як і людина, уміє плакати й усміхатися, вона може бути гордою і сумною, пихатою і скромною. Все залежить від того, які люди в ній живуть. Якщо люди веселі, то й хата весела. А якщо хату покинули її господарі? Тоді вона горбиться, в'яне, як рослина без поживних речовин, вологи й сонця. Людина, покидаючи свою хату, залишає в ній частину свого життя, частинку свого тепла.

Старі хати поступово зникають з краєвиду села. І ми починаємо забувати, в яких хатах жили наші батьки і діди. А разом з тим втрачаємо і свої традиції. Тож збережімо якнайдовше домівки наших батьків. Не даймо їм щезнути, приїздімо до них, відчуймо запах дитинства, вклонімося пам'яті тих, хто їх будував, зберігав, наповнював теплом свого серця і рук.

Ми маємо вклонятися рідному порогові, рідній мові, може, тоді не розгубимо зібраної попередніми поколіннями духовної спадщини, будемо добрішими й милосердними. Можливо, не було б тоді по селах смутних батьківських осель – полишених гнізд, з яких діти повилітали і вже не вернуться із затишного для них, але духовно бідного вирію, заставленого однаковими меблями, кришталями, де немає місця вишитому рушникові чи вербовій колисці.

Пісня «Душі криниця»(Виконує О.В.Захаров)

Учитель. Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, жодної на Україні оселі, котрої б не прикрашали рушниками. «Хата без рушників — що родина без дітей». Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був сво- єрідною візиткою, а точніше — обличчям оселі, а відтак і господині. По тому, скільки і які були рушники, складалася думка про жінку, її дочок. Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був взірцем людської працьовитості.

Із зникненням з нашого життя й побуту рушника загубилося чимало самобутніх звичаїв, які надавали життю значущості, неповторності. На відзнаку народження дитини рушниками пов’язували куму і кума. Давався рушник-оберіг сину, який вирушав з рідної домівки. Донька перев’язувала рушниками сватів, коханого. Батьки підносили молодим хліб-сіль теж на вишитому рушнику. Коли будувалась хата, то крокви на верх також піднімалися на полотняних рушниках. До останку рушник супроводжував людину.

Рушник. Він пройшов крізь віки, він і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Хай символ цей завжди сусідить у нашій хаті як ознака великої любові й незрадливості

Учень. Старенький прабабусин рушничок,

Лляне ткання, а вишивка мов пісня.

Червона - чорна музика ниток.

В стібках мистецьких від любові тісно.

Праматінко далека, мов зоря.

Твого обличчя я не бачив зроду.

Квітки ж твоєю юністю горять,

Ввібравши ніжну променисту вроду

. Із давнини всміхається мені

Цим вишиванням щедрим і гарячим

. На білому лляному полотні

Мереживо тонке радіє й плаче.

Пісня «Пісня про рушник» (Виконують усі присутні)

Учитель.Українську світлицю завжди прикрашала піч. Піч- мати головною була, бо хліб народжувала. А хліб —то життя. У печі пеклися паляниці духмяного хліба, весільний коровай як символ добробуту, скакунці, чулися запахи борщу та каші. Біля печі стояли різної форми горщики, горнята, в яких варили їжу, глечики для молока, макітра для перетирання маку. Збоку — діжа для вимішування тіста. Поруч з пічкою — лопата для сажання хліба на гарячу черінь. Закривали піч заслінкою. У побуті до печі ставилися як до своєрідної святині, годувальниці та опікунки дому. Піч — центр житла, його душа. Навпроти печі оздоблювали парадний кут — покуть. Це було місце для образів, своєрідний домашній вівтар. Прикрашали його вишитими рушниками, цілющим зіллям і квітами. Здавна в нашому народі існує звичай: дорогих гостей садовити у найпочеснішому місці. А таким місцем в українській хаті — є покуть, або красний кут.

Ведучий. Хліб-сіль на вишитому рушнику – одвічні людські символи. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану тим, хто виявив її. Це звичай пройшов віки і став доброю традицією в наш час.

Ведуча. Хліб – був мірилом життя, культури. Будь-який обряд не обходився без хліба. Народжувалася дитина – йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу – мати загортала в рушник житній окраєць, справляли весілля – пекли коровай, йшли на поминки – несли з собою паляничку, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю.

Ведуча. Ми розучилися бачити в рушниках своєрідний літопис життя. Так поступово і переривається цей ниткопис. Гірка доля в наших рушників… Як білі птиці з червоно-чорними позначками на крилах відлетіли вони в незнаний вирій, розгубилися десь, розійшлися по людях і родичах, а то й зникли в круговерті сучасності. Переплелися у тих рушниках, як у пісні два кольори: «Червоне – то любов, а чорне – то журба».

Звучить пісня «Два кольори»(Виконують усі присутні)

Ведуча. На Україні існують численні повір’я, звичаї та обряди, пов’язані з життям сорочок та їх носіння. Біла вишита сорочка – це давня традиція, повна глибокого змісту. Це символ краси, чистоти, майстерності, естетичного смаку і святковості. Здавна сорочці приписувалась чарівна сила, з нею пов’язувалась ціла низка повір’їв, звичаїв, обрядів. Сорочка – розглядалася як «двійник» людини, що її носить. Сорочка найближча до тіла, і її шили, вишивали, носили так, щоб не порушувати давніх звичаїв.

Звучить пісня «Вишиванка»

19.Де згода в родині , там мир і тишина.

Щасливі там люди, блаженна сторона.

Їх Бог благословляє, добро їм посилає,

Із ними він живе, із ними він живе.

Дівчата виконують пісню І. Федишина «Родина»

Конкурси

1)Впізнайте свою дитину

(Діти сидять на стільцях, а мами із зав’язаними очима впізнають )

2)Чи знаєш ти свою маму?

(Учні виходять за двері і відповідають на питання. А мами вголос відповідають в залі.

Потім порівнюємо результати

А)Яке у мами було дівоче прізвище?

Б)День народження мами.

В)Яку страву мама готує найкраще?

Г)Улюблений співак чи співачка

3)Чи знаєте ви свою дитину?

А)Який предмет найулюбленіший?

Б)найкращий друг чи подруга

В)Чим захоплюється ваша дитина?

Г)Яку роботу не любить виконувати?

4)Нагодуйте свою дитину

5)Кулінарний «Смачного»

(хто більше назве страв на літеру К)

6) Упізнай мамині руки

7)Гра-вікторина

Які зображення мають грошові купюри всіх номінацій

(1гривня – Володимр Великий, 2гривні –Ярослав Мудрий, 5гривень –Богдан Хмельницький, 10 гривень- Іван Мазепа, 20 гривень- Іван Франко, 50 гривень- Михайло Грушевський, 100гривень Тарас Шевченко, 200 гривень-Леся Українка, 500гривень –Григорій Сковорода

8) Сімейний бюджет

(Хто швидше порахує 99 копійок по1коп і по 2коп.)

Презентація «Наш клас»

Учитель .Наше свято наближається до завершення. Бажаю всім здоров’я, злагоди у родинах .Сподіваюсь , що у нашій шкільній родині теж пануватиме щирість і взаєморозуміння, а у великій всенародній родині –мир.

Пам’ятайте слова Щасливий той, хто щасливий в себе вдома»

1.Хай злагода і мир будуть у вас на порі,

А лихо нехай обминає поріг!

Хай діти й онуки шанують завжди,

А доля вам щедрі дарує плоди.

2.І то не біда-якщо сивина,

Усмішки красу не затьмарить вона.

Бажаєм удачі, добра і тепла,

Незгоди людські хай не чинять вам зла.

3.І тільки все добре в житті щоб велося,

Хай збудеться все, що іще не збулося!

Як сонце на небі щоденно сіяє,

Так щастя в житті вашім хай розцвітає!

4.Хай не спішать літа на ваш поріг,

Хай повсякчас здоров’я прибуває.

Ми ніжно любим вас і від душі

Всього найкращого бажаєм.

5.За все найкраще у житті,

За ваші руки золоті,

За ваші лагідні серця,

Ми всі вам вдячні без кінця.

6.Хай радість осяває будні і свята,

Хай святістю зоріє доброта,

І щастя вам великого й багато

На довгі, довгі сонячні літа.

7.Щоб не торкалась

Скронь зими пороша,

Щоб ви пройшли через усе життя

Такі, як є, -привітні і хороші.

8.З роси, з води –

На добру сотню літ,

Людського щастя,

Благ людських по вінця,

Здоровя шлем міцного,як граніт,

Щоб теплих весен сонячні промінця

Будили в серці ніжні почуття.

9.Як вода джерельна,

Будьте ви здорові,

Хай сміються очі,

Не хмуряться брови,

Хай живуть у серці

почуття високі,

Хай вам дарує доля

Усі разом:

СТО ЩАСЛИВИХ РОКІВ!

Учитель. На закінчення нашого свята хочеться згадати слова В.О.Сухомлинського

«Три біди є в людини – смерть, старість, і погані діти, говорить народна мудрість.

Старість неминуча, смерть невблаганна –перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім вберегти, як від вогню. А це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей. Намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів»

Звучить пісня «А ми бажаєм вам добра»

Андріївські вечорниці

1-й ведучий: З давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу. Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді – День Андрія. За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії, дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів поставив хрест і сказав «Чи бачите гори ці? Повірте мені – на них засяє благодать божа!» Згодом там, де він встановив хрест, було споруджено Андріївську церкву. Ми хочемо, щоб сьогодні ожили перед вами вечорниці в ніч на Андрія.

2-й ведучий. 12 грудня ввечері дівчата сходилися до хати, де проводили вечорниці. І перше, що вони робили – це пекли калиту і балабушки. Калита – це круглий корж з білого борошна з медом, цукерками, маком. Калиту місили всі дівчата, навіть підлітки. Коли калита була готова, її зберігали до наступного дня для кусання.

1-й ведучий. Саме в день калити відбувалися великі вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Дівчата брали з собою роботу, пряли, вишивали. На вечорницях завжди було весело – можна погомоніти ,почути новини, страшні та смішні бувальщини, поспівати, потанцювати, поворожити.

2-й ведучий. Запрошуємо всіх весело провести час на справжніх українських вечорницях!

(Тітка Катерина порається біля стола)

Тітка Катерина. Слава Богу! Здається, вже й дівчата йдуть! От вже давно калиту починати треба, а нікого ще й досі нема. Господи, як я любила оті вечорниці, а надто калиту. Бувало наспіваєшся так ,що аж охрипнеш, а натанцюєшся, що ноги болять цілий тиждень.

(Заходи

Де ти вчора пропав, ніби тебе дідько вкрав?

Микола. До шинку з кумом ми ходили,

Чупа-чупс собі купили.

Катерина. Півлітрою була

Чупа-чупса та твоя

Вилизали, певно, всю

І Петрову, і твою

Так вже добре нализались,

Що додому ледь дістались.

Микола. Цить, стара, не сварися

До роботи вже берися,

Бо сьогодні вечорниці

Прийдуть дівчата білолиці,

З ними – гарні парубки,

Погуляють залюбки.

(Голоси під вікном)

- Тітко Катерино!

- Га?

- Де Ваші ключі?

- На горищі у вівсі, щоби заміж повиходили всі!

- Спасибі! Тітко Катерино!

- А чого?

- Дозвольте до Вашої хати зайти?

- Та це чого?

- З Вашої ласки калиту справляти!

(Дівчата весело вбігають в хату)

- Добрий вечір! З калитою будьте здорові!

- Спасибі! Будьте і ви здорові!

- Добрий вечір, пані матко! Добрий вечір! В добрий час!

Із святою калитою ми вітаєм, тітко, Вас!

- У цей вечір погуляєм, в цю зимову довгу ніч!

Погадаєм ,поспіваєм, потанцюєм, підем пріч!

- Розгадаєм свою долю в цей вечірній пізній час.

Із святою калитою ми вітаєм, тітко, Вас!

- Спасибі. А тепер роздягайтеся та готуймо вечерю, бо незабаром парубки прийдуть.

(Стають до столу, ліплять вареники і співають пісню)

- Поспішаймо, дівчатонька, все приготувати!

Бо вже пора вечорниці всім нам починати!

Наліпимо вареничків біленьких смачненьких,

Може ми запросим в гості козаків гарненьких?

Щоб вони разом з нами гарно погуляли

Андрієві вечорниці з нами святкували!

(Щось десь стукнуло)

- О! Про вовка промовка! А наші хлопці вже тут як тут!- Та це вам привиділося!

(Дівчата виходять і приводять хлопця)

- Признавайся, що ти хотів зробити!?

- Ну двері підперти щоб не відчинилися!

- А ще що?

- Ще, ще! Віник прив’язати до стріхи!

- То ти нам шкоди хотів наробити?

- Ну відпустіть мене!

- Ми для вас старалися, вареники варили!

- Відпустіть! Я вам гарних хлопців приведу!

- Правда приведеш?

- Їй-Богу приведу!

- Приведи!

- Хлопці ,ану всі сюди!

(Стук у двері)

- Ой лишенько! Хлопці йдуть!

- Тітко Катерино!

- Га?

- Де Ваші ключі?

- На горищі, за засіками! Щоб ви скоро поставали чоловіками!

- Спасибі! Тітко Катерино!

- А чого вам?

- Дозвольте до Вашої хати зайти!

- А це чого?

- Щоб Вашу хату звеселити!

- Заходьте, хлопці, заходьте!

- Добрий вечір, тітко Катерино, з калитою будьте здорові!

- Спасибі, хлопці! Будьте і ви здорові!

- Добрий вечір, дівчата, чепурні, як в калюжі поросята!

- Добрий вечір, парубки-задаваки, облізлі, як руді собаки!

- Добрий вечір, пані-матко, на Вашім порозі!

Добрий вечір, дівчаточка, як повнії рожі!

- Добрий вечір, козаченьки! Де це ви бували?

Чи на іншій вулиці калиту справляли?

- Чи справляли, чи не справляли, але забарилися!

Бо дівчата на дорозі кращі вас зустрілися!

- Ну тоді йдіть собі до тих кращих дівчат, а ми без вас гуляти будемо!

- Ой дівчата голубоньки, збираймося до купоньки.

За столи сідаймо, себе розважаймо!

- Хлопці ,в ряд ставаймо, калиту кусаймо!

Калиту кусаймо, пиймо та гуляймо!

- Пішли хлопці, пішли хлопці!

Пішли вчора вранці,

Залишилось саме дрантя –

Заказує танці!

- А у тітки Катерини

Новесенькі нецьки

Колись були гарні дівки –

Тепер самі склецьки!

- Пішли хлопці, пішли хлопці,

Лиш шапочки видко,

Залишилась сама шушваль

Дивитися гидко!

- Ой летіли в вирій гуси,

Тоді каченята,

Колись були гарні дівки –

Тепер жабенята!

- Пішли хлопці, пішли хлопці

Турка воювати

Тепер прийшло оце дрантя

Калиту справляти!

- А у тітки Катерини

Вареники в маслі.

Усі наші дівчаточка,

Як зірочки ясні!

- Ой летіли дикі гуси,

В вирій подалися!

Наші хлопці чорнобриві –

Хоч води напийся!

- Годі нам сваритися – давайте миритися!

- І справді – чого нам сваритися? Давайте краще пісню заспіваємо!

(Хлопці і дівчата переспівуються українськими піснями)

- Бачу-бачу, вмієте співати!

- Правда ми краще?

- Ні – ми краще!

- Годі вам - всі голосисті! Давайте разом заспіваємо!

(Пісня «Якби мені сивий кінь»)

- Ой дівчата, щось мені так нудно!

В голові морочиться

Це ж мені, напевне,

Вареників хочеться!

Чи готові вже вареники, тітко?

- Цить, Василю, не казися! Наварю - наїсися!

- А я хочу вареників!

(Пісня «А мій милий вареничків хоче»)

- Пригощайтесь, люди добрі! Їжте на здоров’ячко!

(Дівчата частують глядачів варениками)

- А ви, тітко, чому не їсте?

- Е-е-е! я, як молода була, то по сорок вареників з’їдала,

А тепер старіти починаю, то по шістдесят уплітаю!

- Тітко, а Ви нам не розказали звідки пішов отой звичай – гадати на Андрія!

- Розкажу, розкажу! Я від старих людей чула!

(Розповідь тітки)

- Ой дівчата, давайте і ми спробуємо поворожити!

- Дівчата ,ви хочете знати свою долю?

- Хочемо!

- Я чула від бабусі, що для того, щоб дізнатися, котра із нас швидше вийде заміж, треба почергово ставити чоботи до порога, чий швидше на поріг стане, та і заміж швидше вийде!

- Ану дівчата, давайте спробуємо! Роззувайтеся!

(До хати заходить дівчина, несучи оберемок дров)

- Ой дівчата, мені аж страшно їх перекладати!

- Не бійся! Від долі нікуди не дінешся! Починай!

(Дівчина перекладає поліна з однієї купки на другу)

- Вдівець. Молодець. Вдівець. Молодець. Вдівець. Молодець.

- Ось бачиш, доля до тебе милостива, дано тобі вийти заміж за молодого парубка!

- Дівчата, давайте ще поворожимо!

- Ай справді, давайте! Ніч на Андрія – чарівна ніч!

- Ось зараз побачимо – кому який чоловік попаде!

(На землі посипали пшениці, поставили воду і дзеркало)

- Якщо півень клюне зерно, то роботящий, якщо нап’ється води, то п’яниця, а якщо подивиться в дзеркало – то ледачий.

- Дівчата напекли балабушок! Покладемо балабушки і подивимося, чию собака першу з’їсть, та і вийде заміж першою!

- Ну а тепер прийшов час і калиту кусати!

(Тітка дістає калиту з печі)

- Оце то гарна калита! На весь світ красна!

- Хто має бажання бути Паном Калитинським?

- Я маю бажання!

- Витримаєш іспит – пан, а ні – пропав! Набираєш в рот води, виїдеш на коцюбі перед наші ясні очі і якщо втримаєш воду в роті не засміявшись – бути тобі Паном Калитинським! Зрозумів7

- Дорогу! Кінь з водопою повертається! Розступіться, люди!

(Всі регочуть, парубок пирскає)

- Попав, хай вам грець! Не бути мені паном!

- Віддай коцюбу іншому!

(Інший парубок набирає в рот води і їде на коцюбі)

- Ти ба, хто до нас приїхав! І коник нівроку – худі ребра збоку!

- Ще й без батога, а всюди встига!

- Ого – такий козарлюга потягне і плуга!

(Парубок не витримує і пирска)

- Совісті у вас нема! Не дасте хоч раз в житті попанувати!

- Наступний пан. Ого – навіть не пан, а пані!

(дівчина верхи на коцюбі. Хлопці беруть її в хоровод і співають)

Водим, водим хоровод!

Хто набрав водички в рот -

Тихо, скромно і без крику

Вибирає чоловіка!

(Дівчина торкається рукою хлопця)

1-й хлопець. Мене звати Степан. Хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна правда сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не приглядався не побачиш. А що худоби! І жуки, і гусінь і мухи! А що вже комарів, то світа білого не видно! А крім того – повна скриня добра. Зачинена. Бо як відчиню – все добро розлетиться, бо там його міль стереже!

(Дівчина відпихає хлопця)

- Все, парубче, досить! Не хоче багатого – давай їй роботящого!

2-й хлопець. Подивися на мене – чим я не жених!? Може не зовсім гарний – та роботящий! А вже як за щось візьмуся, то й за вуха не відтягнеш! Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю – обідав би до самої вечері, а вечеряв би – до сніданку! Вибереш мене – горя не знатимеш! Я добрий, як сплю. А як обдаю, то нікого не замічаю.

- Відійди, парубче, від дівки, не хоче вона роботящого, а хоче розумного і гарного!

3-й хлопець. Мама казуть, со я такий гарний, як місяць, а розумний, як три пишарі вкупі! Мені б таку жінку, як я, ато візьму гіршу – люди сміятимуться! Та ти не дивись, шо я такий жамуржаний, ти мене вмий, причеши і можна під вінець шкандибати! А чілуватися то я готов і жараж!

(Парубок, витягнувши для поцілунку губи, наближається до дівчини. Та, не стримавшись, пирскає)

Катерина. Видно, прийдеться мені калиту захищати!

- Ми з дівчатами будемо захищати калиту, а хлопці будуть кусати!

- Ну хто перший поїде калиту кусати?

- Не я!

- Ану ти, Степане!

- А чого це я? А що, крім мене, нема кому?

- Ти що, боїшся? Данило, давай ти!

- Та невже між вами немає парубка, який зумів би вкусити калиту? Який сором!

- Давайте я спробую! Де моє не пропадало!

- Добрий вечір, Пані Калитинська!

- Доброго здоров’я, Пане Коцюбинський, чого прийшов?

- Калиту кусати!

- А я буду по писку писати!

- А я вкушу!

- А я впишу!

(Хлопець намагається вкусити калиту, але дівчата не дають)

- Що, не вкусив?

- Сам попробуй!

- То слідуючий?

(Всі бажаючі їдуть кусати калиту)

- Хлопці, дайте мені коцюбу, поїду і я калиту кусати!

Їду-їду, ні дороги, ні сліду!

Ні дороги, ні річечки

Дайте калити трішечки!

- Кусай ,Якове, швидше, бо іншим хочеться!

- Погляньте, що це у тітки на голові?

- Де?

- (Яків вихоплює калиту) Гуляємо хлопці – калита наша!

- Якове ,віддай нам калиту!

- Не дамо – самі кусати будемо!

(Ламають калиту і всім роздають)

- Спасибі, тітко Катерино, що прийняли нас на вечорниці!

- Спасибі Вам за хату і за ласку!

- Дякуємо, господине, що пригощала, частувала і з хати не проганяла!

Катерина. Прощавайте! До нас іще раз завітайте!

О! Вже світає! Всі гості розійшлися, а мого старого і досі не видно. Чи, бува, не трапилось чого?

- Як розвиднілось надворі – вже Микола на порозі

Червоненький на лиці, рівно йти не в змозі

Чогось задом милий йде – певно поспішає

Хай-но тільки підійде – жінка вже чекає!

Катерина. Де гуляв, старий діду? Де занапастився? Певно з кумом у шинкарки знов води обпився?

Микола. Ти на мене не сварися

І не прав вечірню

Хто господар у цій хаті?

Ще й на цім подвір’ю?

Катерина. Йди уже, вкладайся спати!

Не трави ти душу!

Вік з тобою доживати

Я, повір, ще мушу.

Та й люблю тебе, Миколо,

Лиха моя доле…

Микола. Я тебе також кохаю

І не зраджу ніколи.

(Микола обіймає Катерину. Виходять)

- Ой поволі затихають наші вечорниці.

Не забудьте ви дороги до нашої світлиці.

Хай любов і щире слово душу вам зігріє!

Пам’ятайте вечорниці у ніч на Андрія!

Лінійка –реквієм «Світла пам'ять герою»

(до дня народження Михайла Рачка, який загинув в зоні АТО)

Звучить Гімн України

Слово має ЗНВР Захаров О.В.

1.Спливає кров′ю Україна,

Горять степи, димить земля,

І перетворю в руїну

Орда наш край на клич Кремля .

В боях вояки наші гинуть:

Вуста мертвіють, стигне кров.

Остання думка—про Вкраїну;

Їй – все: себе, життя, любов…

Чорніють хмари над Донбасом,

У кіптяві завис тут час,

Регочуть гради «хижим» басом

І ворон кряче раз у раз.

На цій землі благословенній

Бал нині править сатана,

Дзвін сповіщає всій Вселенній,

Що тут—війна, війна,війна.

2. Війна—це жах…

3. Війна – це руйнація…

4. Війна – це смерть…

5. Офіційно її немає, та вона поруч щодня…

6. Але є ті, для яких Батьківщина більше за життя—Герої , які не вмирають.

7. Серед героїв—наш Михайло Рачок

Відважний воїн,мужній захисник.

Над нами духом він увись піднявся,

Бо у бою смертельнім не поник.

А воював хоробро, стійко, сміло,

Тримав товариша надійливе плече,

Та підла куля в земляка влучила,

І рана втрати боляче пече.

8. О, скільки їх злягло за видноколом,

Піднявшись у небесну срібну вись?

Пам'ять про подвиг не помре ніколи,

За їхні світлі душі помолись.

Пісня «Там біля тополі …»

9. Україно, рідна мати, за тебе в бій ідуть солдати,

Червона кров стіка ріками, і ріки сліз солдата мами.

Навіщо крові ллється стільки?Кому потрібна ця війна?

Навіщо в бій ідуть солдати? Щоб на землі кривавій помирати.

Чому ти , ненько Україно, так довго муки всі терпіла?

Щоб зараз нелюди з Росії, тебе коханую губили?

Відкрийтесь очі українські, і підійміться Ви до неба!

Там зорі світять тихо-мирно. Що ще для щастя людям треба.

Проснись Вкраїно, витри сльози! За тебе б’ються з усіх сил

Отії хлопці молодії,-- майбутнє наших поколінь.

10. Чому ж ти , Міша не прийшов живим?

За що тобі холодна й сіра домовина?

Поклав за нас ти голову свою.

На Україну знов прийшла лиха година.

Не доказав, не встиг, не докохав.

Зламали долю злії нелюди прокляті.

Зчорніли батько й мати від біди,

Без тебе пусто й зимно стало в рідній хаті.

У цій хатині на краю села

Ти виростав і тут мужніли твої крила.

Страшна війна, пекельно-вогняна

Тобі ,наш соколе, крилята обпалила.

11. Ти мріяв повернутись в рідний край,

Любити, весни солов’їні зустрічати,

Дітей плекати , сіяти зерно

І вороних коней у річці напувати.

Прости, що не зуміли вберегти

Життя як цвіт, таке коротке і крилате,

Душа твоя в небесному раю.

Ти заслужив його ,наш воїне-солдате.

Не згасне вічна пам'ять у серцях

Не заросте сльозами скроплена стежина.

Сумує й плаче все наше село,

Тамує біль гіркими гронами калина…

12. Наш воїне, наш друже, наша пам'ять,

Твій образ в нашім серці назавжди .

Поклав своє життя за Україну,

Та цьому лиш зраділи вороги.

Тепер в твоєму домі лиш дружина,

Бо з нею поруч біль тебе нема,

І не появиться на світ твоя дитина,

Яку хотіли Ви і мріяли щодня.

Батьки твої тебе вже не побачать,

Та їхня пам'ять не згаса.

У їхнім серці завжди буде жити

Твого дитинства радісна душа,

Їм голос твій ніколи не забути,

І облік твій завжди в очах стоїть.

13. Ти був людиною, святою,

Любив поля, тварин, і запах трав.

Ти воював , друже, за Вкраїну,

Його , її, твою й мою.

14. Другий рік минув, як ти не з нами,

Та біль не гасне у душі.

Вона пекучіша з роками-

Чому судилось це тобі?

Тобі ,веселому хлопчині,

Що із подільського села,

В якого мрії ще орлині лихая доля забрала.

За рідний край, за рідну хату,

Дружину, матір, батька й брата,

За сиву горлицю стареньку,

Свою бабусю дорогеньку,

Й велику дружну всю родину-

Навіки ліг у домовину.

15. Сльоза застигла на морозі,

Ридало в горі все навколо.

Коли в останній січня день

Ти повертався у село.

Старі й малі і вся природа,

Схилились в тузі і журбі,

Останню шану віддаючи,

За втрачене життя квітуче,

За мужність , силу і відвагу,

Обов’язок священний твій.

16. Десь там, високо біля Бога,

Душа співає і літа,

І над селом , і над полями

За нами зверху спогляда.

Великі втрати –варті миру

А ріки сліз течуть і плинуть,

Не видно їм кінця і краю.

За що ж ти ,Боже, нас караєш?
Прости усіх, прости Всевишній,

З тобою поряд Ангел наш,

Веселий Міша із Лозови,

Який життя віддав за нас.

18.Мій сину! Ти ж був моя надія і опора,

Та у бою своє життя поклав.

Синочку мій, мій ангел-охоронець,

Як би хотіла я. щоб ти був живим.

Тебе нема, зламалась твоя доля,

Раптово молоде закінчилось життя.

Не вберегла тебе я ,сину,відпустила

У той кривавий бій, в прокляту ту війну.

Усі матері, чиїх дітей війна у землю положила,

Клянуть її й ,сину, я кляну.

Хотілося б до серця пригорнути,

Притиснутись обличчям до плеча,

І голос твій мені вже не почути,

Який в дитинстві дзвінко так лунав.

(Пісня «Вибач ,мамо, за чорну хустину»)

19.Хто сказав, що мене вже немає?

Не загинув, живий я—воскрес!

Разом з Вами радію і плачу,

Споглядаю з високих небес.

Не один—побратимів багато,

Що за волю в полях полягли.

Україну пішли захищати.

Нам би жити, та хто як не ми?

В лютий холод теплом Вас зігрію,

В спеку дощиком землю поллю,

З вітерцем заколишу дерева,

І росою впаду на траву.

20. Журавлем закурличу тужливо,

Солов’єм защебечу в гаю,

Зацвіту диким маком у житті—

Я любив рідну землю свою.

Промінцем у віконце загляну,

Кароокий козак молодий…

Не кажіть, що мене вже немає

Пам’ятайте, я вічно живий!

Слово надається директору НВК Лукашук С.Д.

21.Тож бережімо, друзі , Україну,

Це рідний дім, це наша Батьківщина,

Це край, де народила мати сина,

Який поклав в бою своє життя,

За рідний дім, за нашу Україну,

Усе віддав, бо він її кохав.

(Пісня «Нашим героям»)

Лінійку підготувала клас

Посвята в п’ятикласники

МЕТА: знайомство з учнями та їх батьками, установка на творчу співпрацю з ними; виховувати у дітей шанобливе ставлення до школи, вчителів, батьків; стимулювати розвиток гуманних якостей; формувати прагнення до саморозвитку і самовдосконалення; виховувати дітей національно-свідомими громадянами України.

Хід свята

Вчитель:

Шановні учні, вчителі, гості свята! В житті кожної людини бувають важливі переломні етапи, які символізують перехід до нової, більш високої якості, відповідальності, зрілості. 1 вересня у велику шкільну родину середньої та старшої школи влився ще один колектив – тепер уже учнів 5 класу. Саме колектив, бо ці діти дружні, завзяті та працьовиті. Я вірю, що в цих дітей попереду ще багато славних звершень, перемог і здобутків. А ми, вчителі, разом з батьками, рідними та друзями-школярами маємо в цьому допомогти, бо і самі колись бути п’ятикласниками.

Ведучий 1:

Слухайте! Слухайте всі!

Наша промова готова.

Сьогодні в нас свято.

Про вас, п’ятикласники, слово!

Ведучий 2:

Запам’ятайте цей день!

Запам’ятайте цей час!

Ведучий 1:

Дорогі друзі! У вас розпочалася нова сторінка ву вашому житті.

Ведучий 2:

Перша ланка шкільного життя позаду, а сьогодні ви – п’ятикласники! У вас нові вчителі, нові кабінети, предмети – загалом вражень вистачає!

Ведучий 1:

Зібрались ми сьогодні на свято

П’ятикласників вітати від душі

Дивіться, їх у нас небагато, –

Тож зустрічайте, аплодуйте, – ось вони!

Під музичний супровід і оплески глядачів по черзі заходять п’ятикласники

ВРІВНОВАЖЕНА, старанна, щира, доброзичлива,ЗДІБНА Сторожук Вікторія Олегівна

Мене звати Вікторія.

Мій улюблений колір –

Моє хобі –

Моя улюблена страва –

Мій улюблений урок –

Моя риса характеру –

Здібний , талановитий,кмітливий ,ШВИДКИЙ ,ЗАПАЛЬНИЙ ЛУТЧЕНКО Денис

Мене звати Денис

Мій улюблений колір –

Моє хобі –

Моя улюблена страва –

Мій улюблений урок –

Моя риса характеру –

Слухняна, старанна, самостійна, добра, серйозна,відповідальна Майданюк Крістіна

СпокійнА, врівноваженА, привітна,щира,добра Кулик Анастасія Олександрівна

Рухливий, навіть нестримний, трудолюбивий, щирий,добродушний Созаруков Андрій

Скромна, добра, совісна,трудолюбива,щира, привітна Меженська Мирослава

Ведуча.У виконанні п’ятикласників звучить «Веселкова пісня»

Вірші п’ятикласників:

1.Ми – веселі і щасливі!

Є нам чим пишатися!

Бо збулася наша мрія –

В п’ятому навчатися!

2.Дитинство не міняється у школі.

Єдина зміна – це, звичайно, ми.

А ми міняємось: хто швидко, хто поволі,

І вже стаєм дорослими людьми.

3.Ми сильні, спритні і швидкі

І живемо – не тужимо!

В серцях у нас здоров'я дух,

Бо ми із спортом дружимо!

4.Рідна школа нас навчила

Старших поважати.

Шанувати вчителів,

Малих не ображати!

5. Моя ти школо ! Найкраща школо!

Тобі вірність пронесем крізь життя.

І з кожним роком хай міцніє друзів коло-

До тебе стежка не порине в забуття.

«Шкільна пісня»

6.Вірте нам! Ми не зламаєм

Ваших сподівань.

Гідно труднощі здолаєм

На шляху до знань!

7.Ми обіцяєм не лінитись,

Добросовісно трудитись,

Педагогів поважати

І оцінки гарні мати.

8.Будем вчитись ми сумлінно,

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти

9.Ми – фантазери!

Це – казка! Це – мрія!

Ніколи не згасне

У серці надія.

Все буде на краще

І зможем ми з вами

Все збудувати своїми руками.

10.Калинова, солов’їна

В серцях навік єдина. 1

Ми будемо гідними тебе,

Рідна Україно!

Ведуча. У виконанні п’ятикласників звучить пісня «Барви рідної землі»

11. Йти до школи не боюсь!
Що не вмію, то навчусь!
Вчитель в школі допоможе,
Він усе на світі може!

12.Рідна школо! Ти даєш
Нашим мріям крила.
Родина, друзі, вчителі –
Ось в чому наша сила!

13.Перша вчителька! Це Ви
Нам шлях до знань відкрили.
Ми щиро вдячні Вам за те,
Що пестили й любили!

Ведучий 1:

З привітальним словом до п’ятикласників звертається перша вчителька Самолюк Ніна Іванівна

Виступ першої вчительки

Ведучий 2. П'ятий клас – незвичайний для вас усіх, тому що у вас з'явилися:

Нові предмети, де для вас усе нове, і замість однієї вчительки з'явилося багато нових педагогів, які потрібно було запам'ятати і знати.

Ведучий1.Привітна, завжди усміхнена, красива, викладає педмет найбільш необхідний у житті, та щей школою керує

Ведучий 2. Серйозна, красива, за розкладом слідкує

Ведучий 1. Дуже багато встигає: іноземної мови вас навчає, в Х-факторі виступає, лінійки та цікаві заходи проводить

Ведучий 2.Добра, лагідна,ніжна навчає рідної мови

Ведучий1.Веселий,жартівливий, добродушний.Багато цікавого дізнаєтесь на його уроках про навколишній світ

Ведучий 2. Строга, вимоглива,цікаво розповідає про сучасне та минуле

Ведучий 1.Стримана,врівноважена,цікаво розповідає та ще й багато книжок має

Ведучий 2.Красивий, сильний, спортивний

Ведучий 1.Вчить вас майструвати, та щей малювати

Ведучий 2.Грає, співає щей вас цьому навчає

Ведучий 1. Найбільше вас любить, найбільше за вас переживає, до річки та лісу мандрує з вами,та ще й математики навчає

Ведучий. Щоб носити почесне звання п’ятикласника вам потрібно пройти деякі конкурси і довести, що ви гідні цього звання. На нашому святі кожний із вас зможе виявити всі свої таланти, продемонструвати те, чого ви встигли навчитися в початковійшколі.

Ведуча

Ми проведемо з вами вікторину, і ми побачимо, чи дійсно ви можете влитися у нашу старшокласну сім’ю. Я зачитую вам запитання. Хто знає відповідь, піднімає руку.

Скільки кольорів у веселки? (Сім).

Частина мови, що вказує на ознаку предмета (Прикметник).
Що можна побачити із заплющеними очима? (Сон).
Назва збірки творів Тараса Шевченка (Кобзар).
Якого кольору Державний прапор України? (Синьо-жовтий).
Найменша героїня з казки Андерсена? (Дюймовочка).
У людини нога, а у ведмедя – … (лапа).
Лінія, яка ділить планету на дві частини (екватор).
Столиця нашої Держави (Київ).
Зверху чисельник, а знизу … (знаменник).
Фігура, у якої всі сторони рівні (квадрат).
Скільки голосних звуків в українській мові? (Шість).
Хто рухається задом наперед? (Рак).
Грошова одинця України (гривня).
Коли діти нашої школи виходять на лінійку? (В понеділок після 2-го уроку).Молодці

Що в воді не горить, а в вогні не тоне? (лід)

Який відомий герой із казки був хлібобулочним продуктом? (колобок)

У фермера було 10 овець. Всі крім дев’яти, втекли. Скільки овець залишилось?

(дев’ять)

Що важче 1 кілограм заліза чи 1 кілограм пір’я ? (вони рівні)

Як називається найрозумніший вид спорту? (шахи)

Найперший шкільний підручник? (буквар)

Що тепліше одного кожуха? (Два кожухи)

Сім братів мають по одній сестрі. Скільки всього дітей. (вісім)

Що у казці дід посадив, а витягти не міг? (ріпку) Молодці

Він під'їхав до царьов палатам на грубці. (Ємеля).

Дівчинка, яка, втікаючи з палацу, втратила туфельку. (Попелюшка).

В якій казці кіт з'їв людожера? ("Кіт у чоботях".)

Ім'я дівчинки, яка потрапила до трьох ведмедів? )Марійка).

Ця нещасна риба проковтнула так багато кораблів, що у неї заболів живіт. (Риба-кит).

Дівчинка, яка несла пиріжки хвору бабусю. (Червона Шапочка).

Яка рибка з подяки виконувала прохання старого? (Золота рибка).

Живе з бабою. (Дід).

Просидів на печі 30 років і 3 роки. (Ілля Муромець).

10.Его жартома називають господарем будинку. (Домовик).

11.Страшний розбійник з пташиним ім'ям. (Соловей Розбійник).

12.Доктор, який під деревом сидить. (Айболить).

13.Маленькая дівчинка, яка народилася в квітці. (Дюймовочка).

14.Як звали листоношу з Простоквашино? (Пєчкін).

15.Казковий птах з вогняними пір'ям. (Жар-птиця).

16.Самий беззахисний і боягузливий герой казок. (Заєць).

17.Батон-не батон, пиріг-не пиріг, але всі хочуть його з'їсти. (Колобок).

18.Чия смерть знаходиться на кінчику голки? (Чахлик Невмирущий).

Ведучий 2:

1. Що купила Муха-Цокотуха? (Самовар).

2.Ким став Гидке каченя? (Лебедем).

3.Сестриця Оленка, а як звали братика? (Іванушка).

4.Колдунья, що живе в хатинці на курячих ніжках. (Баба Яга).

5.Птахи, які забрали на крилах маленького хлопчика. (Гуси-Лебеля).

6. Живе з дідом. (Баба).

7. Що за овоч тягнула вся сім'я? (Ріпка).

8.Добрий старий, який приходить раз на рік і дарує подарунки. (Дід Мороз).

9.Добра дівчинка, з замазури перетворилася на принцесу. (Попелюшка).

10.Живе на даху, їсть варення і пустує. (Карлсон).

11.Птах, яка вранці будить. (Півень).

12.Де живе кіт учений, який по ланцюгу ходить? (У лукомор'я).

13.Випив водиці з копитця. (Братик Іванко).

14.Чоловічок з поліна. (Буратіно).

15.У кого потрапила стріла на болоті? (В жабу).

16.В чому ходить кіт? (В чоботях).

17.Кто любить ходити в гості вранці? (Вінні Пух).

18.Засіб пересування Баби Яги. (Ступа).

19.Скільки було братів, до яких потрапила царівна? (7).

20.Любима внучка Діда Мороз. (Снігуронька).

Звучить музика.

Ведуча.

: кожній команді ми зачитую веселі, жартівливі визначення різних слів, пов'язаних зі шкільним життям. Ваше завдання швидко назвати визначається поняття. Якщо команда не може відповісти - право на відповідь передається наступній команді. Якщо відповідає неправильно - бал не зараховується. За кожну правильну відповідь - 1 бал Будьте уважні!

1.Букви, збудовані для переклички (Алфавіт)

2.То, що вчать писати тонкою пір'їнкою в зошит в школі (Літери)

3.Математична дія, що відбувається з кишеньковими грошима учня, який купує булочку в магазині(Віднімання)

4.Хороший, але дуже короткий час в житті учнів і вчителів (Канікули)

5.Традиційна побудова учнів для церемонії отримання чергової нагінки (Лінійка)

6.Білий камінчик розтанув, на дошці сліди залишив (крйда)

7.Часть особи, яку іноді вішають учні, отримавши двійку (Ніс)

8.Єдине місце в школі, де замість їжі духовної учням пропонується нормальна їжа (Їдальня)

9.То, що учневі кожен день потрібно приготувати, але не можна з'їсти (Уроки)

10.Шкільний предмет, який і влітку триває на стадіонах, дворових майданчиках, в таборах відпочинку (Фіз-ра)

11. Явище природи, цілком офіційно рятує від примусового відвідування в школи. (Мороз)

12. Найгучніший в школі звук. (Дзвінок.)

13. Місце вигулу учнів під час перерв. (Коридор.)

14. Страждальці, яких викликають до вчителя за провини їхніх дітей. (Батьки

Ця рухлива гра допоможе нам дізнатися один про одного те, чого ви ще, може, і не знаєте, і побачити, наскільки ви уважні.

Діти, зараз я попрошу стати усіх в коло і уважно слухати мої запитання:

· Зробіть крок уперед, хто любить солодощі.

· Підніміть праву руку, у кого є домашня тварина.

· Присідають ті, хто любить грати у футбол.

· Плескаємо у долоні ті, у кого влітку день народження.

· Піднімаємо руки вперед, у кого багато друзів у класі.

· Руки за спину ті, у кого є сестричка.

· Підніміть ліву руку вперед ті, у кого улюблений урок малювання.

· Підстрибніть ті учні, хто любить вишивати.

· Плесніть у долоні ті, хто п’ятикласники!

Молодці . Дякую за те, що ви були дуже уважні, кожен з вас, напевно, дізнався щось нове про свох однокласників.

А ми продовжуємо наше свято.

Любі діти, я хочу дізнатися з якими намірами ви прийшли у п’ятий клас.На мої запитання відповідайте дружно «Так» чи «НІ»

1.Чи бажаєте ви , щоб наш клас був найдружнішим у нашій школі?

2.Чи бажаєте ви дуже гарно вчитися?

3.Чи маєте ви наміри кожного дня сваритися, битися, одержувати двійки?

4.Чи бажаєте бути найактивнішим класом і отримувати у конкурсах перші місця?

5.Чи хочете ви слухатись класного керівника та інших учителів?

6.Чи хочете ви весь час порушувати дисципліну?

7.Чи бажаєте ви бути найдисциплінованішими?

8.Чи бажаєте бути хорошими і слухняними дітьми своїх батьків?

Молодці! Пройшли усі випробування, виконали усі завдання, показали свої вміння та таланти. Отже, ви добре здолали всі перепони, довели, що ви гідні носити звання п'ятикласника. Ви стаєте на сходинку II ступеня освіти. Тому прошу вас підвестися і дати урочисту обіцянку, після якої вас дійсно можна буде вважати п'ятикласниками.

Обіцянка п’ятикласника

Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям своїх товаришів, перед обличчям батьків перед обличчям вчителів-предметників урочисто клянуся:

1) Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найважчого і підступного. (ОБІЦЯЄМО!)

2) Не доводити вчителів до температури кипіння – 100 градусів. (ОБІЦЯЄМО!)

3) Бути швидкими і стрімкими, але не перевищувати швидкість 60 км\год при пересуванні шкільними коридорами! (ОБІЦЯЄМО!)

4) Витягати із учителів не жили, вичавлювати не піт, а міцні й точні знання й навички. (ОБІЦЯЄМО!)

5) Плавати на "добре" і "відмінно" у морі знань, поринаючи до самої глибини. (ОБІЦЯЄМО!)

6) Бути гідними своїх учителів! ОБІЦЯЄМО! ОБІЦЯЄМО! ОБІЦЯЄМО!

7) Рости гідними громадянами країни, ім`я якій Україна!
ОБІЦЯЄМО!

8) Обіцяємо навчатися на високому рівні, щоб нами пишалися. Обцяємо!!

9)Обіцяємо бути гідними звання п’ятикласника.
Обіцяємо!Обіцяємо! Обіцяємо!

Звучить мелодія

Ведучий 2. А зараз ми запрошуємо директора школи вручити всім учням «Посвідчення п’ятикласника» і пам’ятні медалі..

Клятва класного керівника на журналі

Я, класний керівник, поклавши праву руку на журнал, урочисто присягаю та обіцяю:

Не зловживати низькими балами;

Не писати зауважень у щоденник;

Рятувати від усіх негараздів;

Розвязувати оперативно усі проблеми4

Не бути занудою;

Водити і возити на екскурсії

Клянусь

Фільм «Непомітно всі ми виростаємо»

Пісня «Все це потрібно тобі»

Учися, п’ятикласнику,

Відкрий науки світ.

Хай буде мрійним, радісним

В науку твій політ.

Сміливим будь, відмінником

Та честю дорожи.

Шануй батьків та вчителя

Із книгою дружи.

Будь добрим, праці відданим,

Та старших поважай.

Навчися мови рідної,

Люби свій рідний край!

Які ж ви, друзі, всі хороші!

Бажаю вам оцінок я відмінних!

У зошитах, щоденниках, журналах

Нехай стоять вони на радість вам.

Пісня «Україно, це ти»

Ведучий 1:

Урочисте свято з нагоди посвяти у п’ятикласники оголошується закритим!

Ведучий 2:

До нових зустрічей!

Закони нашого класу

1.Єдиним правилом для всіх наших дій хай буде добро!

2.Ми підтримуємо одне одного.

3.Ми ніколи не сміємося з чужих помилок.

4.Ми завжди відповідаємо за свої вчинки.

5.Ми шануємо вчителя.

_______________________________________________________________________

Блог вчителя математики НВК с. Лозова Овчарук Людмили Іванівни

Виховні заходи

Позакласний захід «В родинному колі»

Немає коментарів:

Дописати коментар

Популярні публікації