Нормативні документи



ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ У 2017-2018 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ У 2017-2018 навчальному році завершується впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти у 5-9 класах, реалізація якого, в частині базової загальної середньої освіти, розпочалось з 1 вересня 2013 року.
Вивчення математики в загальноосвітніх навчальних закладах ІІ та ІІІ ступенів має бути направлене на підготовку до поетапного впровадження та реалізацію Концепції «Нова українська школа», яка передбачає формування випускника школи, як усебічно розвиненої особистості, здатної до критичного мислення; патріота з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини; інноватора, здатного змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці та вчитися впродовж життя. Серед ключових десяти компетентностей нової української школи чільне місце відводиться таким компетентностям як спілкування державною та іноземними мовами, математична грамотність, інформаційно-цифрова компетентність, загальнокультурна компетентність та ін. Впровадження цієї Концепції забезпечить вищу якість людського капіталу, конкурентно-спроможність економіки, зменшення соціальної нерівності, та формування солідарного і патріотичного суспільства.
2017 рік – Рік математики у Вінницькій області. З метою пропаганди та поширення досягнень математичної науки у світі і, зокрема, у нашій державі, вчителі математики мають спланувати і провести заходи, які б розширювали пізнавальні можливості учнів та зацікавлювали їх математикою. Проведені заходи доцільно висвітлювати на сайтах, блогах як навчальних закладів, лабораторії математики, так і вчителів математики.
У 2018 році Україна вперше долучиться до Програми міжнародного оцінювання шляхом тестування навичок і знань 15-річних учнів – PISA. У цьому дослідженні беруть участь близько 80 країн світу. Через вимірювання компетентностей учнів із читання, математики та природничих дисциплін буде визначено місце вітчизняної системи освіти серед країн - учасників дослідження. Звернемо увагу на те, що математична грамотність – це здатність особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, надання добре обґрунтованих суджень, уміння використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті.
Крім оцінки компетентностей таких як читацька грамотність, математична грамотність та природничо-наукова грамотність учнів багато уваги у процесі дослідження буде приділятися визначенню чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі. Вчителям математики доцільно приділити серйозну увагу підготовці учнів до участі у цьому дослідженні.
Детальну інформацію про дослідження PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів, новини про стан підготовки до проведення дослідження в Україні – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні: pisa.testportal.gov.ua.
Відповідно листа МОН № 1/9-315 від 07.06.17 року «Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» на 2017/2018 навчальний рік робочі навчальні плани розробляються:
§     для 5-9-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (із змінами) (Наказ МОН України № 1015 від  11.07.2017 Про внесення змін до деяких наказів МОН);
§     для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (із змінами) (Наказ МОН України № 1015 від  11.07.2017 Про внесення змін до деяких наказів МОН).
·         для спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додаток 8 та (чи) інші відповідно до спеціалізації); 8-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657.
У 2017-2018 навчальному році математика в загальноосвітніх навчальних закладах ІІ та ІІІ ступенів вивчатимуть за оновленими, розвантаженими програмами з математики:
·        «Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Над оновленням програми (2017 рік) працювали: М.І. Бурда, Б.В. Кудренко, О.Я. Біляніна, А.І. Азаренкова, О.І. Буковська, Т.С. Кіндюх, О.Є. Лисенко, А.В. Миляник, Н.В. Панова, А.В. Паньков.
·        Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Математика: рівень стандарту; академічний рівень; профільний рівень; рівень поглибленого вивчення. (затверджені наказом МОН України від 14.07 2016 р. № 826. www.mon.gov.ua)
·        Навчальна програма для поглибленого вивчення математики в 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Авт. М.І. Бурда, М.Ф. Городній, Д.А. Номіровський, А.В. Паньков, Н.А. Тарасенкова, М.В. Чемерис, В.О. Швець, М.С. Якір. www.mon.gov.ua.)
У процесі навчання математики у 2017-2018 навчальному році доцільно користуватися методичними рекомендаціями МОН України, в яких особлива увага звертається на вивчення математики у 9 класі.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 січня 2017 року № 52 «Про оновлення навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальної програми були внесені зміни. Навчальні програми із всіх предметів було модернізовано на компетентнісній основі. Розставлено наголоси на формуванні практичних навичок для подальшого їх застосування у реальному житті замість опрацювання великого об’єму теоретичного матеріалу без можливості його застосування на практиці. Ознайомитись із оновленою програмою (затверджено навчальну програму наказом Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2017 року № 804) можна на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Відповідно до Типових навчальних планів для ІІ ступеня загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 664, на вивчення математики у 9 класі відводиться 4 години на тиждень (2 години алгебри і 2 години геометрії).
Оскільки, за навчальною програмою з математики для учнів 5-9 класів була надмірна завантаженість курсу, тому МОН України прийнято рішення максимально розвантажити наявний матеріал в межах чинного Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Вилучено деякий матеріал, який не використовується ні для логічного розгортання курсу, ні під час розв’язування задач і не має прикладного значення, звужено межі застосування окремих математичних фактів, зменшено обсяг громіздких обчислень і перетворень.
Розвантаження відбулося також за рахунок уточнення, коригування очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою спрощення деяких з них, уникнення надмірної їх деталізації.
До програми додано таблицю з переліком ключових компетентностей, та завданнями покладеними на математику для їх розвитку.
Також значна увага приділяється вивченню наскрізних ліній. Усього виділено 4 наскрізні змістові лінії (однакові для всіх навчальних предметів):
·       Екологічна безпека та сталий розвиток.
·       Громадянська відповідальність.
·       Здоров'я і безпека.
·       Підприємливість та фінансова грамотність.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Основним засобом імплементації наскрізних ліній у математику є вибір задач. Також це можливо за рахунок виконання навчальних проектів, під час виконання яких, учні повинні працювати групами, розділяти ролі, вчитись взаємодіяти в колективі, шукати та аналізувати інформацію, презентувати власні наробки на загал.
Проаналізовано міжпредметні зв'язки, по можливості переставлено математичний матеріал для кращого його використання в інших предметах. Зокрема, у межах теми «Раціональні вирази» (8 клас) переставлено стандартний вигляд числа, що використовується в хімії.
Відбулося посилення практичної спрямованості курсу математики. По можливості більшість задач, що пропонуються учням для розв'язання, повинні мати практичний зміст. Для зручності вчителів у кінці кожного класу сформульовано певний перелік практичних задач, що можуть виконуватись на уроках. Їх розв’язання сприятиме реалізації наскрізних ліній ключових компетентностей.
Зазнала змін також структура програми. На перше місце поставлено очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, а не зміст навчального матеріалу, необхідний для їх досягнення, щоб підкреслити, що не самі знання є основною метою навчання. Очікувані результати навчання упорядковані за знаннєвим, діяльнісним і ціннісним компонентами.
Зміни стосуються кількості годин на кожну тему. Із усіх класів було вилучено теми для повторення. Також орієнтовану кількість годин замінено на мінімальну. За рахунок цього виділено суттєву кількість годин резерву, що пропонується використати на розгляд вчителів: повторення матеріалу на початку та/або в кінці року, збільшення кількості годин на кожну із вказаних у програмі тем. Як і раніше вчитель вільний змінювати порядок вивчення тем, якщо це не порушує логіку викладення матеріалу.
Суттєві зміни у змісті навчання
Алгебра
9 клас
1.   Змінено порядок вивчення теми «Послідовності, прогресії» (тепер вона вивчатиметься раніше).
2.   Введено тему «Основи комбінаторики, ймовірності, статистики», але очікувані результати її вивчення максимально спрощені.
Геометрія
7 клас
1.  Повернуто основні задачі на побудову, але на рівні ознайомлення саме з основними побудовами (без вироблення уміння розв’язувати задачі на побудову за допомогою основних задач).
9 клас
1.  З теми «Геометричні перетворення» вилучено навчальний матеріал, що стосується перетворення подібності та площ подібних фігур.
Дев’яті класи з поглибленим вивченням математики розпочинають навчання за новою навчальною програмою. «Навчальну програму поглибленого вивчення математики у 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. М.І. Бурда, М.Ф. Городній, Д.А. Номіровський, А.В. Паньков, Н.А. Тарасенкова, М.В. Чемерис, В.О. Швець, М.С. Якір) розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України. Навчальна програма передбачає 8 годин на тиждень (5 годин алгебри і 3 години геометрії).
Більш детально ознайомитися з теоретичними та методичними засадами реалізації нового Державного стандарту освітньої галузі «Математика» у 9 класі можна у процесі опрацювання матеріалів Рафальської О.Д. («Математика в школах України», №19-21. 2017 р.)
Нагадуємо, що в навчально-виховному процесі можна використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України і зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України» (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/metoduchni.html).
У 9 класі МОН України пропонує використовувати наступні підручники:
Алгебра. 9 клас.
§  «Алгебра» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Тарасенкова Н.А., Богатирьова І.М., Коломієць О.М., Сердюк З.О.)
§  «Алгебра» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Кравчук В.Р., Підручна М.В., Янченко Г.М.)
§  «Алгебра» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Прокопенко Н.С., Захарійченко Ю.О., Кінащук Н.Л.)
Геометрія 9 клас
§  «Геометрія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Єршова А.П., Голобородько В.В., Крижановський О.Ф., Єршов С.В.)
§  «Геометрія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Істер О.С.)
§  Геометрія 9 клас «Геометрія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С.)
Вчителю математики у процесі підготовки та проведення уроків доцільно крім паперових підручників, використовувати електронні версії підручників для учнів:
§     7 клас
§     8 клас
§     9 клас
Матеріально-технічна база та оформлення кабінетів математики має відповідати наступним наказам:
Враховуючи сучасні підходи МОН України до розвантаження програм з математики, лист МОН № 1/9-315 від 07.06.17 року «Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» на 2017/2018 навчальний рік вважаємо за доцільне звернути увагу вчителів на обсяг і характер домашніх завдань з математики (Лист Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 № 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів»). У листі МОН № 1/9-315 від 07.06.17 року чітко вказано кількість часу, яку мають витрачати учні на підготовку всіх домашніх завдань. Для закладів, що працюють в режимі повного дня, окремо додаються таблиці розподілу навчального часу, передбаченого на додаткове опрацювання навчальних дисциплін у другій половині дня. Кількість часу для додаткового опрацювання для кожного класу не може перевищувати норми, визначені ДСанПіН 5.5.2.008-01 у частині виконання домашніх завдань, і становить:


      1 кл. - ------
      2 кл. – 45 хв.
      3 кл. – 1 год. 10 хв.
      4 кл. – 1 год. 30 хв.
      5 – 6 кл. – 2,5 год.
      7 – 9 кл. – 3 год.
      10 – 11 кл. – 4 год.


До зовнішнього незалежного оцінювання з математики у 2017 році випускники загальноосвітніх навчальних закладів готувалися за «Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з математики» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.02.2016 р. № 77).
На прес-конференції Українського центру оцінювання якості освіти на тему: «Результати ЗНО – 2017: тенденції та висновки» 10.08.2017, яку проводили Вадим Карандій - директор Українського центру оцінювання якості освіти та Валерій Бойко - заступник директора  Українського центру оцінювання якості освіти, було звернуто увагу на наступні питання:
З обов'язкових для складання ЗНО/ДПА предметів випускники шкіл у 2017 році обирали частіше історію України, ніж математику, втім результати з історії України гірші, ніж з математики.
"Наші випускники, обираючи між цих двох предметів, боялися обирати математику, розуміючи, що з цього предмету результати будуть гіршими. І більшість обирали історію України, але результати їх не феноменальні. В цілому статистика результатів з історії України гірша, ніж з математики", - сказав Карандій.
Так, для складання державної підсумкової атестації у формі ЗНО, ДПА з математики складали 40,9% випускників (у 2016 році - 36%).
В 2017 році 49,1% випускників отримали оцінки достатнього та високого рівнів навчальних досягнень із математики, що на 2,6% більше, ніж у минулому році. (https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2270842-rezultati-zno-2017-tendencii-ta-visnovki.html).
У 2017 році на ЗНО з математики 195 і більше балів набрали 1016 випускників, тоді як у 2016 лише 470. Більше інформації щодо результатів ЗНО з математики у 2017 році можна знайти на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (http://testportal.gov.ua/stat/) та Вінницькому регіональному центрі оцінювання якості освіти (https://vintest.org.ua/).
Особливу увагу вчителів математики у 2017-2018 навчальному році доцільно звернути на підготовку до ЗНО-2018. Однією з умов якісної підготовки випускників до зовнішнього незалежного оцінювання з математики є висококваліфікований вчитель математики. А тому чільне місце у самоосвітній діяльності вчителя має займати систематичне розв’язування завдань та вправ ЗНО як попередніх років, так і систематизоване розв’язування завдань і вправ з різних розділів математики. «Єдиний шлях, що веде до знань – це діяльність» (Джордж Бернард Шоу).
З цією метою і на допомогу вчителям математики працює Обласна компенсаційна школа, яка сприяє систематизації та повторенню різних розділів математики та використанню цих матеріалів у підготовці випускників до складання зовнішнього незалежного оцінювання з математики. Систематична та послідовна робота над завданнями Обласної компенсаційної школи проводилася методистами, які опікують математику, у Барському та Бершадському районах.
Враховуючи Концепцію «Нова українська школа», результати зовнішнього незалежного оцінювання з математики у 2017 році і те, що в нашій області проводиться Рік математики у 2017-2018 навчальному році багато уваги вчителі математики мають звернути на роботу з обдарованими та здібними до математики учнями. При цьому доцільно дотримуватися наступних нормативних документів:
§     Наказ МОН України від 23.06.2017 № 915 “Про призначення стипендій Кабінету Міністрів України.
§  Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 11.06.2012 № 671. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.06.2012 року за  № 1074/21386) «Положення про Всеукраїнські учнівські Інтернет-олімпіади».
Крім участі у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», Міжнароному чемпіонаті з розв’язування логічних математичних задач, доцільно звернути увагу вчителів математики на участь учнів у змаганні з усного рахунку «МІКСІКЕ» в Україні. Більше інформації про ці змагання можна дізнатися на сайті: http://lviv.miksike.net. Високі досягнення у цих змаганнях мають учні загальноосвітніх навчальних закладів м. Ладижина.
У цьому навчальному році увагу вчителів математики доцільно звернути увагу на ведення шкільної документації, зокрема, зошитів, та дотримання вимог наступних документів, а саме:
      “Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах”
         (Лист Міністерства освіти і науки України від 27.12.2000 № 1/9-529)
§  Методичні рекомендації щодо ведення та перевірки зошитів з математики в навчальних закладах.( “Математика в школах України”, №22-24. 2016 р. С. 8-9).
§  «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (Наказ МОН України №371 від 05.05.2008р.)
Враховуючи вказані вище документи звернемо увагу на наступні моменти, а саме:
1. Ведення зошитів з математики учнями навчальних закладів з 5-го по 11-й клас є обов'язковим.
2. У зошитах виконуються письмові класні, домашні та контрольні роботи.
3. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів є:
• вправи та задачі з математики;
• складання аналітичних та узагальнюючих таблиць, схем;
• самостійні та контрольні роботи.
4. Форми поточних та підсумкових письмових робіт:
• контрольні роботи з різнорівневими завданнями;
• контрольні роботи в тестовій формі;
• комбіновані контрольні роботи;
• самостійні роботи (навчальні та контролюючі).
Поточні контрольні роботи мають на меті перевірку засвоєння вивченого програмового матеріалу. Для проведення поточних контрольних робіт учитель може використовувати цілий урок або його частину.
Підсумкові контрольні роботи проводяться після вивчення найбільш значущих тем у відповідності до календарно-тематичного планування вчителя та згідно з Програмою. Підсумкові контрольні роботи проводяться в кінці семестру, року.
Кількість, характер самостійних робіт та час, відведений на їх проведення, визначається вчителем.
5. Кількість і призначення учнівських зошитів
5.1. Для виконання класних і домашніх робіт учні повинні мати таку кількість зошитів:
• з математики 5 — 6 класи - два зошити;
• з алгебри 7-9 класи - два зошити;
• з алгебри та початків аналізу 10-11 класи - один зошит;
• з геометрії 7-11 класи - один зошит.
5.2. Для контрольних робіт з математики передбачаються окремі зошити, які зберігаються в навчальному закладі протягом навчального року. В них виконуються контрольні та робота над помилками (корекційні роботи):
в 5-6 класах - 1 зошит для контрольних робіт з математики;
в 7-11 класах - 2 зошити, з них один для контрольних робіт з алгебри (алгебри та початків аналізу) і один для контрольних робіт з геометрії.
5.3. В разі використання зошитів з друкованою основою для перевірки навчальних досягнень учнів, роздрукованих тестових завдань вчитель повинен зберігати використані варіанти протягом навчального року.
5.4. Самостійні роботи з математики учні можуть виконувати в робочих зошитах, в зошитах з друкованою основою, або на окремих аркушах.
6. Порядок ведення зошитів з математики
Усі записи в зошитах учні виконують з дотриманням таких вимог:
6.1. Писати охайно, розбірливим почерком, синім чорнилом.
6.2. Оформлення титульної сторінки зошита:
Зошит
для робіт з математики (алгебри, алгебри та початків аналізу, геометрії)
учня (учениці)_______ А класу
загальноосвітньої школи №_  І-ІІІ ступенів
Прізвище та ім'я (в родовому відмінку)
6.3. Зберігати поля з зовнішньої сторони.
6.4. Вказувати дату виконання роботи: число цифрами, а місяць прописом.
6.5. Вказувати, де виконується робота (класна чи домашня). Позначати номер вправи, задачі.
6.6. Між останнім рядком даної письмової роботи та наступною роботою пропускати 4 клітини.
6.7. Креслення виконуються олівцем (у випадку необхідності - із застосуванням лінійки та циркуля), а умовні позначення до них підписуються ручкою.
6.8. Невірні написи: літера, число чи знак закреслювати похилою лінією, частину слова, слово, вираз - тонкою горизонтальною лінією; угорі над виправленням надписується необхідна літера, слово, вираз; не виділяти невірні записи дужками. При виправленні не використовувати коректор.
7. Порядок перевірки письмових робіт учителями
7.1. Зошити учнів, в яких виконуються класні та домашні роботи, перевіряються:
• з математики в 5 та 6 класах - один раз на тиждень у кожного учня (кількість перевірених робіт - не менше однієї на вибір вчителя);
• в 7-9 класах – один раз на два тижні у кожного учня (кількість перевірених робіт - не менше двох на вибір вчителя);
• в 10-11 класах – один раз на місяць у кожного учня (кількість перевірених робіт - не менше двох на вибір вчителя).
Вчителі математики не повинні обмежуватись лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль.
Вчитель також може перевіряти і оцінювати частину письмової роботи (задачу, вправу, побудову графіка тощо).
Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу наприкінці вивчення кожної теми, але не менше, ніж один раз на місяць. До уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів, охайність ведення зошитів.
7.2. Всі види контрольних робіт з математики перевіряються у всіх учнів.
7.3. Перевірка контрольних робіт учителем здійснюється в термін до наступного уроку.
7.4. У роботах, що перевіряються, вчитель позначає і виправляє допущені помилки, керуючись наступним:
• при перевірці зошитів і контрольних робіт з математики тільки підкреслює і виправляє допущену помилку.
• підкреслення і виправлення помилок здійснюється вчителем лише червоними чорнилами;
• при виставленні балу за роботу вчитель керується критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до наказу МОН України №371 від 05.05.2008 р. «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».
7.5. Результати контрольних, самостійних робіт обов'язково заносяться до класного журналу.
За класні і домашні письмові роботи в журнал виставляються бали на вибір учителя.
7.6. Після перевірки письмових робіт (контрольних робіт з різнорівневими завданнями, контрольних робіт у тестовій формі, комбінованих контрольних робіт) в контрольних зошитах проводиться робота над помилками (корекційна робота).
Враховуючи програми з математики, календарно-тематичне планування, яке пропонують автори підручників, за якими вивчається математика в загальноосвітніх навчальних закладах, вважаємо за доцільне звернути увагу вчителів математики на те, що у кожному класі на початку навчального року пишеться діагностична (вхідна) контрольна робота з метою виявлення рівня математичної підготовки учнів за раніше вивчений матеріал.
Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді, розроблені Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН № 641 від 16.06.15 року) вимагають перегляду з боку вчителів математики змісту навчального матеріалу та який виховний потенціал закладений в ньому. Осучаснення вивчення математики з урахуванням вказаних документів є вимогою сьогодення.
Враховуючи всі раніше розглядувані питання, вважаємо за доцільне звернути особливу увагу на організацію методичної роботи з учителями математики як на шкільному, так і районному рівні. Далеко не другорядне значення має активність вчителя та бажання навчатися впродовж педагогічної діяльності. В.О. Сухомлинський вказував «Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання”.
Основними завданнями методичної роти з учителями математики є: 1) мотивація освітньої діяльності вчителя; 2) озброєння знаннями сучасної науки й практики; 3) розвиток умінь і навичок самоосвіти; 4) забезпечення професійного зростання наукового рівня кожного вчителя і педколективу, в цілому.
Одним із кращих досвідів стимулювання вчителів математики до активної самоосвітньої діяльності, пізнавальної активності є підведення підсумків, як це проводиться у Мурованокуриловецькому районі,
Критерії оцінювання діяльності вчителів математики
Мурованокуриловецького району
(2016-2017 н. р.)
№ п/п
Вид діяльності
Бали
1
Категорія, звання: вчитель-методист
старший вчитель
вища категорія
І категорія
ІІ категорія
40
30
20
10
5
2
Блог учителя:  відмінний
добрий
задовільний
20
10
5
3
Методичні надбання (наявність власних методичних розробок, публікацій, проектів, програм):
- друковані матеріали у фахових методичних газетах і журналах
- Наявність матеріалів на сайті кабінету математики РМК


20
10
4
Участь у конкурсі «Учитель року», «Прангліміне», Чемпіонат з розв’язування логічних задач:
Переможець обласного туру (І, ІІ, ІІІ місце)
Учасник обласного туру
Переможець районного туру (І, ІІ, ІІІ місце)
Учасник районного туру

50-40-30
25
20-15-10
5
5
Участь в районних засіданнях райметодоб’єднання, семінарах, конференціях, у проведенні майстер-класів:
Активний учасник
Учасник


2
1
6
Робота в складі районного журі по перевірці робіт:
1) районної олімпіади;
2) ДПА учнів 9 класу

2
2
7
Розв’язування завдань обласної компенсаційної школи
5
9
Показники участі в олімпіадах (за кожного учасника):
Переможець ІІІ етапу (І, ІІ, ІІІ місце)
Учасник ІІІ етапу
Переможець ІІ етапу (І, ІІ, ІІІ місце)
Учасник ІІ етапу

50-40-30
20
20-15-10
5
10
Показники участі учнів в математичних конкурсах:
Районний рівень
Кенгуру, Чвертьфінал Чемпіонату логічних задач, Прангліміне



Обласний рівень (Півфінал Чемпіонату логічних задач, Регіональний фінал Прангліміне) (переможець, учасник) – за кожного учасника
Всеукраїнський рівень (Фінал Чемпіонату логічних задач, Всеукраїнський фінал Прангліміне)
І- ІІІ місце,
 4-6,
7-10,
учасник


1 бал за кожного учасника


30-20-10

50
40
30
25

Методисти разом з учителями математики в кожному районі можуть розробити інші критерії, проте, думаю ні в кого немає сумнівів, що підсумки роботи мають підводитися. Форми підведення можуть бути різними: методичні конференції, методичні квести, методичні подіуми, висвітлення роботи на блозі методичного об’єднання тощо. Вчитель може ділитися своїм досвідом роботи на власному сайті, блозі тощо.
В організації і проведенні методичної роботи з учителями математики на сучасному етапі не можна обійтися без інформаційно-комунікаційних технологій. Звернемо увагу на окремі з них, а саме: «Хмарні» технології». Це є нові компетенції вчителя математики у сфері ІКТ. Хмарні технології мають наступні переваги:
1.     Оптимізація витрат часу.
2.     Відсутність фінансових інвестицій.
3.     Наявність найсучаснішого програмного забезпечення.
4.     Напрацювання вчителя завжди з ним (документи, розробки, презентації)
Одним з кращих досвідів роботи методичного об’єднання учителів математики у формуванні ІКТ компетентності є систематична, за бажанням вчителів, робота вчителів математики Вінницького району. Проблема над якою вони працюють: «Впровадження інноваційних освітніх технологій як засіб професійного зростання вчителя математики». З цією метою у районі була створена творча група, основним завданням якої є проведення практичних занять з теми «Віртуальне середовище для розвитку професійної компетентності вчителів математики». «Технології ніколи не замінять учителя. Але вчитель, який ефективно застосовує технології для розвитку своїх учнів, замінить того, хто ними не володіє» (Шеріл Нуссбаум-Біч, член Ради директорів Міжнародного товариства з технологій в галузі освіти). Саме цей вислів став девізом творчої групи вчителів математики Вінницького району. Свою роботу вони починали з елементарного – налаштування акаунта Google та використання його сервісів; вчителі навчилися створювати навчальний контент за допомогою різноманітних оn-line сервісів, зокрема, «LearningApps.org», «Міксіке» та ін. А щоб зручно і красиво виконувати креслення для створюваних матеріалів, ознайомились із системою динамічної математики «GeoGebra».
Всі, вищезгадані питання, потребують детального та змістовного обговорення на серпневих засіданнях районних (міських) методичних об’єднань учителів математики.

Інформаційні ресурси
1.                Офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua.
2.                Офіційний веб-сайт Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти/  [Електронний ресурс] – Режим доступу : https://imzo.gov.ua/
3.                Офіційний веб-сайт Національної академії педагогічних наук України /  [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.ipv.org.ua .
4.                Офіційний веб-сайт Міністерства оборони України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mil.gov.ua.
5.                Офіційний веб-сайт Міністерства оборони України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mil.gov.ua.
6.                Сайт газети «Народна армія» / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.na.mil.gov.ua/
7.                Сайт журналу «Військо України» / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://viysko.com.ua/
8.                Сайт науково-теоретичного та науково-практичного журналу «Наука і оборона» / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.nio.mil.gov.ua.
9.                Сайт Державної служби з надзвичайних ситуацій України / [Електронний ресурс] – http://www.mns.gov.ua.
10.           Сайт Товариства сприяння обороні України / [Електронний ресурс] – http://tsou.org.ua.
11.           Сайт Товариства Червоного Хреста України / [Електронний ресурс] – http://www.redcross.org.ua.
12.           Сайт Український центр оцінювання якості освіти / [Електронний ресурс] – http://testportal.gov.ua/stat/
13.           Сайт «Математика в школах України» / [Електронний ресурс] – http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/metoduchni.html
14.           Сайт Український центр оцінювання якості освіти / [Електронний ресурс] – pisa.testportal.gov.ua.

Завідувач лабораторії математики,
кандидат педагогічних наук                                        Н.І. Салтановська



Математика
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» у 2016/2017 навчальному році 8 класи загальноосвітніх навчальних закладів продовжать навчання за новою програмою «Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Мальований Ю.І., Нелін Є.П., Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Якір М.С.) розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України (http://mon.gov. ua/activity/education/zagalna-serednya/
navchalni-programy.html
). В розділі «Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти)». За Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 29.05.2014 № 664, на вивчення математики у 8 класі відводиться 4 години на тиждень (2 години алгебри і 2 години геометрії).
Класи з поглибленим вивченням математики також переходять на нову навчальну програму. «Навчальну програму поглибленого вивчення математики у 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Бурда М.І., Городній М.Ф., Номіровський Д.А., Паньков А.В., Тарасенкова Н.А., Чемерис М.В., Швець В.О., Якір М.С.) розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/
navchalni-programy.html
). В розділі «Навчальні програми для 8-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивчення окремих предметів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти)». Навчальна програма передбачає 8 годин на тиждень (5 годин алгебри і 3 години геометрії).
В основу побудови змісту й організації процесу навчання математики в 8 класі покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності учнів. Їх сутнісний опис подано в програмі у розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».
У 7-9 класах вивчаються два математичних курси: алгебра і геометрія.
Основними завданнями курсу алгебри є формування умінь виконання тотожних перетворень цілих і дробових виразів, розв’язування рівнянь і нерівностей та їх систем, достатніх для вільного їх використання у вивченні математики і суміжних предметів, а також для практичних застосувань математичного знання. Важливе завдання полягає в залученні учнів до використання рівнянь і функцій як засобів математичного моделювання реальних процесів і явищ, розв’язування на цій основі прикладних та інших задач. У процесі вивчення курсу посилюється роль обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різноманітних алгоритмів, що має сприяти розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів.
На цьому етапі шкільної математичної освіти учні починають ознайомлюватися з дійсними числами. Так, до відомих учням числових множин долучається множина ірраціональних чисел.
Основу курсу становлять перетворення раціональних та ірраціональних виразів. Важливо забезпечити формування умінь школярів вільно виконувати основні види перетворень таких виразів, що є передумовою подальшого успішного засвоєння курсу та використання математичного апарату під час вивчення інших шкільних предметів. Розглядається поняття степеня з цілим показником та його властивості.
Істотного розвитку набуває змістова лінія рівнянь та нерівностей. Відомості про рівняння доповнюються поняттям рівносильних рівнянь. Процес розв’язування рівняння трактується як послідовна заміна даного рівняння рівносильними йому рівняннями. На основі узагальнення відомостей про рівняння, здобутих у попередні роки, вводиться поняття лінійного рівняння з однією змінною. Курс передбачає вивчення лінійних рівнянь, квадратних рівнянь та рівнянь, які зводяться до лінійних або квадратних. Розглядаються системи лінійних рівнянь та рівнянь другого степеня з двома змінними. Щодо останніх, то увага зосереджується на системах, де одне рівняння — другого степеня, а друге — першого степеня. Передбачається розгляд лише найпростіших систем рівнянь, у яких обидва рівняння другого степеня.
Значне місце відводиться застосуванню рівнянь до розв’язування різноманітних задач. Ця робота має пронизувати всі теми курсу. Важливе значення надається формуванню умінь застосовувати алгоритм розв’язування задачі за допомогою рівняння.
У 8 класі в темах «Раціональні вирази» та «Квадратні корені» учні ознайомлюються з функціями  , у = x2 і  та їх властивостями. Властивості функцій, як правило, встановлюються за їх графіками, тобто на основі наочних уявлень, і лише деякі властивості обґрунтовуються аналітично. У міру оволодіння учнями теоретичним матеріалом кількість властивостей, що підлягають вивченню, поступово збільшується. Під час вивчення функцій чільне місце відводиться формуванню умінь будувати й аналізувати графіки функцій, характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують, спроможності розуміти функцію як певну математичну модель реального процесу.
Головна лінія курсу геометрії — геометричні фігури та їх властивості.
Фігури, що вивчаються: на площині — точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник, чотирикутник, многокутник, коло, круг. Учень повинен формулювати означення планіметричних фігур та їх елементів, зображати їх на малюнку, класифікувати кути, трикутники, чотирикутники, правильні многокутники.
Однією з основних задач, що вивчається в курсі геометрії, є розв’язування трикутників. У 8 класі розглядається задача розв’язування прямокутного трикутника. Для цього вводиться поняття косинуса, синуса, тангенса гострого кута прямокутного трикутника, доводиться теорема Піфагора.
У 8 класі вводиться одне з найскладніших понять шкільного курсу — поняття площі. Виведення формул для обчислення площ планіметричних фігур (прямокутника, паралелограма, трикутника, ромба, трапеції, правильних многокутників) спирається на основні властивості площ. Вивчення формул площ фігур дає можливість розв’язувати низку прикладних задач.
Нагадуємо, що в навчальному процесі можна використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Для цього слід ознайомитись з переліком навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Для учнів 5 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі», для учнів 6 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.07.2014 № 1/9-343 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі". Звертаємо увагу, щодо навчальної програми з математики внесено зміни, на які слід зважати при роботі у 5-6 класах. Для учнів 7 класу залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році». Для учнів 9-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 № 1/9-426 "Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін" (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 17-22, 2012 р.).
Також, з метою розвитку в учнів навичок усного рахунку (натуральні, цілі та десяткові числа) є можливість застосовувати нестандартні та інтерактивні методи, використовувати он-лайн ресурси, зокрема тренувальні майданчики та майданчики для змагань Прангліміне на безкоштовному ресурсі за посиланням: http://lviv.miksike.net/#pranglimine/rules
Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» затверджені зміни, щодо розвантаження навчальних програм з математики для старшої школи всіх рівнів вивчення цього навчального предмету.
У зв’язку з перевантаженням учнів 11 класів, пов’язаним із надлишком навчального матеріалу в 11 класі, а також необхідністю підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, було прийнято рішення, щодо перенесення частини навчального матеріалу до 10 класу. Мова йде про теми, що стосуються границі функції та похідної в курсі алгебри та початків аналізу, а також координат у просторі та векторів у курсі геометрії. Для цього також укладено окрему таблицю зі змістом навчального матеріалу на 2016/2017 (перехідний) навчальний рік.
Також враховано можливість, що навчальні заклади не зможуть забезпечити навчальний процес навчальною літературою. В такому випадку пропонується вивчати теми в старій послідовності у відповідності до рекомендацій програми. Деяких змін також зазнали державні вимоги навчальної програми, певним чином послабивши вимоги до учнів.
Змінено розподіл годин між алгеброю та початками аналізу і геометрією у програмі поглибленого вивчення математики. Тепер пропонується виділити 6 годин на тиждень на алгебру та 3 години на тиждень на геометрію. Аналогічний поділ між предметами рекомендується використовувати і в профільних класах, з цією метою у програмі профільного рівня наведено 2 можливі схеми поділу годин між цими математичними курсами.
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України».





Математика
Орієнтовні вимоги оцінювання визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів з математики та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень з математики.
При оцінюванні  навчальних досягнень учнів враховуються:
•    характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність;
•    якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність;
•    ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь і навичок;
•    рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
•    досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
•    самостійність оцінних суджень.
Також слід враховувати, що оцінювання якості математичної підготовки учнів здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час розв’язування задач і вправ.
Вимоги навчальних досягнень учнів з математики

Рівні навчальних досягнень
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий
1
Учень:
• розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших;
• читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу;
• зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз)
2
Учень:
• виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами;
• впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір;
3
Учень:
• співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями;
• за допомогою вчителя розв’язує елементарні вправи
Середній
4
Учень:
• відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень;
• називає елементи математичних об’єктів;
• формулює деякі властивості математичних об’єктів;
• виконує за зразком завдання обов'язкового рівня
5
Учень:
• ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;
• розв’язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням
6
Учень:
• ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами;
• самостійно розв’язує  завдання обов'язкового рівня з достатнім поясненням;
• записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки
Достатній
7
Учень:
• застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань в знайомих ситуаціях;
• знає залежності між елементами математичних об’єктів;
• самостійно виправляє вказані йому помилки;
• розв’язує завдання, передбачені програмою, без  достатніх пояснень
8
Учень:
• володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
• розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;
• частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань
9
Учень:
• вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
• самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях з достатнім поясненням;
• виправляє допущені помилки;
• повністю аргументує обгрунтування математичних тверджень;
• розв’язує завдання з достатнім поясненням;
Високий
10
Знання, вміння й навички учня повністю відповідають вимогам програми, зокрема учень:
• усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обгрунтуванням;
• під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх;
• розв’язує завдання з повним поясненням і обгрунтуванням
11
Учень:
• вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх;
• самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;
• використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього  ситуаціях;
• знає, передбачені програмою, основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обгрунтуванням
12
Учень:
• виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми;
• вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;
• здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ


Необхідні документи для вчителя

  1. 1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
  2. Н А К А З N 297 від 17.05.2005 Про подолання проявів бюрократизму в освіті До Міністерства освіти і науки України надходять численні звернення педагогічних працівників, у тому числі й керівників навчальних закладів з приводу безпідставного збільшення кількості інформаційних та звітних матеріалів, що подаються до органів управління освітою різних рівнів. Мають місце непоодинокі випадки дублювання наказів, інших розпорядчих документів. Такий стан справ суперечить Програмі дій Уряду "Назустріч людям" ( n0001120-05 ), де одним із пріоритетів визначені відкритість та демократизація управлінської діяльності. Зважаючи на зазначене, Н А К А З У Ю:
  3. 1. Органам управління освітою всіх рівнів: 1.1. Упорядкувати графіки здійснення перевірок навчальних закладів, залучивши до цієї роботи підрозділи обласних (районних) державних адміністрацій. Забезпечити узгодження цих графіків з управліннями освітою органів виконавчої влади та місцевого самоврядування ( до 1 серпня кожного поточного року). Встановити, що навчальні заклади перевіряються у плановому порядку органами управління освітою не частіше одного разу упродовж навчального року. Позачергові перевірки можуть здійснюватися лише за умови виявлення значних порушень. 1.2. Заборонити відволікати керівників навчальних закладів, педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків під час проведення навчальних занять. Наради, семінари, навчання педагогічних та науково-педагогічних працівників, у тому числі й керівників навчальних закладів, проводити у вільний від навчальної діяльності час не частіше одного разу на місяць. 1.3. Скоротити кількість засідань, нарад працівників дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів. З цією метою органам управління освітою, керівникам навчальних закладів розробити графіки їх проведення та неухильно дотримуватися їх виконання. 1.4. Встановити, що: - єдиним документом у плануванні роботи навчального закладу є річний або семестровий план; - календарне планування навчального матеріалу вихователі, вчителі, майстри виробничого навчання, викладачі мають право здійснювати безпосередньо у текстах робочих навчальних програм; - розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму; - планування роботи класних керівників, кураторів, вихователів, бібліотекарів, керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій тощо здійснюються один раз на семестр. 1.5. Заборонити вимагати від педагогічних працівників під час проходження ними атестації узагальнені матеріали їх педагогічного досвіду, інші матеріали, не передбачені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників 2. Департаментам загальної середньої та дошкільної освіти (Полянський П.Б.), професійно-технічної освіти (Десятов Т.М.), вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), управлінню ліцензування, акредитації та нострифікації (Домніч В.І.) : 2.1. Переглянути перелік документів, що є обов'язковим для ведення у навчальних закладах. 1 http://svitliteraturu.ucoz.ua/board/metodichna_skarbnichka/neobkhidni_dokumenti_dlja_vchitelja/5-1-0-226
  4. 2. 2.2. Спростити процедури атестації, ліцензування та акредитації навчальних закладів. 3. Наказ розмістити на сайті Міністерства освіти і науки України, опублікувати в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України", у газетах "Освіта України" та "Освіта". 4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Огнев'юка В.О. Міністр С.М.Ніколаєнко
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ № 1/9-779 від 25 жовтня 2012 року Щодо атестації педагогічних працівників До Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України надходять численні звернення педагогічних працівників з приводу вимог атестаційних комісій про надання великої кількості узагальнюючих матеріалів при проходженні атестації. Повідомляємо, що згідно із пунктом 3.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі – Типове положення), атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіку роботи вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків, позаурочних заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів, з предмета, що викладає вчитель, ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов'язків, його участі у роботі методичних об'єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо. Типовим положенням не передбачено написання педагогічними працівниками, які атестуються, звітів про роботу у міжатестаційний період, оформлення папок з документами про результати своєї роботи, планами уроків, методичними розробками, сценаріями виховних заходів та надання відеозаписів уроків й інших відомостей про роботу. Водночас слід зауважити, що педагогічні працівники, які претендують на присвоєння педагогічних звань "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь- методист", "практичний психолог-методист", "педагог-організатор-методист", "керівник гуртка-методист" повинні мати власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами. Покладення на педагогічних працівників обов’язків з підготовки зайвих звітів та штучне збільшення паперообігу лише створюють видимість роботи атестаційних комісій і, як правило, приховують неналежну організацію роботи з вивчення професійної діяльності осіб, які атестуються та відсутність дієвого контролю за організацією навчально-виховного процесу. Наголошуємо, що вимоги голів та членів атестаційних комісій про надання педагогічними працівниками, які атестуються, будь-яких звітів про роботу, є порушенням норм Типового положення. Підготовка та оформлення великої кількості матеріалів призводить до перенавантаження педагогічних працівників, відволікає їх від виконання своїх безпосередніх обов’язків та негативно позначається на якості роботи. Доручаємо довести зміст цього листа до відома місцевих органів управління освітою, працівників методичних служб, керівників навчальних закладів, педагогічних працівників та вжити заходів, спрямованих на запобігання незаконним вимогам атестаційних комісій. Заступник Міністра Б.М. Жебровський

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ № 648 від 27 травня 2014 року Про вимагання документації, не передбаченої законодавством 2 http://svitliteraturu.ucoz.ua/board/metodichna_skarbnichka/neobkhidni_dokumenti_dlja_vchitelja/5-1-0-226
3. Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України У відповідності до абзацу другого статті 31 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та з метою удосконалення контролю за управлінською діяльністю місцевих органів управління освітою у сферах дошкільної, загальної середньої, професійно- технічної та позашкільної освіти та їх дебюрократизації, наказую: 1. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.), департаменту професійно-технічної освіти (Супрун В. В.), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Левківський К. М.), Комітету з фізичного виховання та спорту (Баженков Є. В.), Державній інспекції навчальних закладів (Дудник Ю. П.) в межах компетенції: 1.1. припинити практику створення та вимагання додаткової, не передбаченої законодавством України, звітності для місцевих органів управління освітою та дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних навчальних закладів (далі – навчальні заклади); 1.2. до 04.07.2014 внести пропозиції щодо скорочення переліку типових документів, що створюються під час діяльності навчальних закладів, та щодо удосконалення процедур державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів. 2. Місцевим органам управління освітою в межах компетенції вжити додаткових заходів щодо припинення практики: 2.1. створення та вимагання додаткової, не передбаченої законодавством України, звітності та документів, позбавлених управлінського змісту, для підпорядкованих навчальних закладів; 2.2. встановлення вимог педагогічним працівникам під час проходження атестації, а також під час атестації навчального закладу щодо подання ними відомостей, інформацій, інших матеріалів, обов’язковість подання яких не передбачена законодавством України; 2.3. встановлення заборони педагогічним працівникам щодо використання будь-яких інформаційних, довідкових матеріалів, не заборонених законодавством України, при підготовці до навчальних занять та при здійсненні позакласних заходів; 2.4. обов’язкового визначення тематичних завдань та застосування формального підходу при їх визначенні у підпорядкованих навчальних закладах, їх методичних об’єднаннях та для педагогічних працівників; 2.5. примушування навчальних закладів та учасників навчально-виховного процесу до участі у різноманітних позапланових заходах (конкурсах, турнірах, змаганнях тощо) та збору звітності, рейтингового оцінювання за результатами їх проведення. 3. Рекомендувати місцевим органам управління освітою в межах компетенції: 3.1. припинити здійснення заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю підпорядкованих навчальних закладів до 01 листопада 2014 року, крім випадків, коли обов’язковість таких заходів передбачена законодавством України; 3.2. оптимізувати кількість колективних заходів (наради, засідання тощо) за участі педагогічних працівників, проводити їх у час, вільний від навчальних занять та виключно у випадках, коли питання потребують колективного розгляду; 3.3. забезпечувати права педагогічних працівників на вільний вибір форм, методів, засобів навчання, визначати результативність їх педагогічної діяльності винятково за рівнем якості знань учнів та докладеними до цього зусиллями педагогічних працівників. 4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. Заступник Міністра П. Б. Полянський
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ № 1/9-586 від 11 листопада 2014 року 3 http://svitliteraturu.ucoz.ua/board/metodichna_skarbnichka/neobkhidni_dokumenti_dlja_vchitelja/5-1-0-226
4. Департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти, педагогічні колективи загальноосвітніх навчальних закладів Щодо здійснення вчителем науково-дослідницькоїдіяльності та пошукової роботи До Міністерства освіти і науки України надходять звернення педагогічних працівників з приводу надання роз'яснень щодо вимог до здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи. Перелік завдань, обов'язків і кваліфікаційних вимог, що висуваються до учителя загальноосвітнього навчального закладу кваліфікаційними характеристиками професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів (затверджені наказом МОН України від 01.06.2013 № 665), не містить завдань щодо здійснення вчителем науково-дослідницької та пошукової діяльності. Залучення педагогічних працівників до участі у видах робіт, не передбачених робочим навчальним планом, навчальними програмами та іншими документами, що регламентують діяльність навчального закладу, здійснюється лише за їх згодою (пункт 83 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778). Обов'язкове визначення для педагогічних працівників тематичних завдань пошукової роботи, встановлення вимог під час проходження атестації, щодо подання ними узагальнюючих матеріалів роботи над певною методичною проблемою не відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти, і є неприпустимим з боку методичних служб усіх рівнів чи органів управління освітою. Формалізм, котрий супроводжує імітацію такої роботи, відволікає вчителів від виконання ними своїх безпосередніх функцій – надавати дітям якісну освіту. На підставі викладеного вище доручаємо припинити практику покладання на вчителів функцій формального здійснення такої науково-дослідницької та пошукової роботи. Учитель у своїй повсякденній діяльності в процесі підготовки до навчальних занять, проведення уроків та позакласних заходів фактично й здійснює і науково- дослідницьку, і пошукову роботу з широкого спектру науково-методичних завдань. Принагідно звертаємо увагу на вимоги наказу МОН України від 27.05.2014 № 648 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України". Доручаємо керуватися цим листом, а також довести його зміст до відома працівників методичних служб, керівників навчальних закладів, педагогічних працівників. Заступник Міністра Павло Полянський
MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ Лист МОН № 1/9-630 від 05.12.14 року Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя Одним з пріоритетів освітньої політики є дебюрократизація діяльності педагогічних працівників, упровадження органами управління освітою сучасних принципів державно- громадської моделі управління. В умовах, коли Міністерство освіти і науки суттєво скоротило переліки звітності, що подаються з регіонів, обмежило кількість загальнонаціональних заходів, й продовжує лінію на дебюрократизацію, продовжують надходити звернення від вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо неправомірних вимог з боку керівників навчальних закладів, органів управління освітою, методичних кабінетів (центрів) та інших організацій щодо ведення документації вчителем та примусу до виконання невластивих вчителю функцій. 4 http://svitliteraturu.ucoz.ua/board/metodichna_skarbnichka/neobkhidni_dokumenti_dlja_vchitelja/5-1-0-226
\
5. Обов'язки вчителя регламентуються багатьма актами - законами, статутом закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов'язками тощо. Додаткові обов'язки покладають на педагога класне керівництво, предметна та позакласна діяльність, участь у громадській роботі. При цьому на перешкоді творчій діяльності педагогічного працівника, його зосередженості на виконанні головного функціонального обов'язку і покликання - надання якісних освітніх послуг стоїть переобтяження його введенням усілякої, у багатьох випадках не передбаченої жодним нормативно-правовим актом, письмової звітності, планування та іншої документації. Відтак це поглинає значну кількість сил і часу вчителя, перетворюючи його роботу на механічну рутинну проектно-звітну діяльність, що надмірно контролюється й перевіряється керівниками різних рівнів та інстанцій. Особливо обтяжливих форм така паперотворчість та позаплановий неправомірний контроль набувають наприкінці семестру та навчального року. На підставі викладеного вище, у розвиток положень наказу Міністерства освіти і науки України від 27.05.2014 № 648 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України", листа Міністерства освіти і науки України від 11.11.2014 № 1/9-586 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи" наполягаємо на неухильному дотриманні принципів педагогічної свободи вчителя. 1. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів е індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів е неприпустимим. Строки їхнього зберігання вчителем також законодавчо не встановлені, а відтак вчитель самостійно приймає про це рішення. 2. Створення, наповнення та зберігання різноманітних порт-фоліо, папок, альбомів тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носіях, в тому числі при підготовці його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видів роботи й не може вимагатися від вчителя керівниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органів управління освітою. 3. Законодавчі та підзаконні акти у сфері освіти надають вчителеві право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем уроків, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем. Відтак, контроль щодо так званого «відхилення» вчителя від календарного планування чи від матеріалів підручника е неправомірним і неприпустимим. 4. Вибір форм та методів викладання е винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою. Вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи інших методик е неправомірними й вчитель не зобов'язаний їх виконувати. Дотримання цих та інших приписів та принципів сприятиме професійній самореалізації педагогів і, як наслідок, - підвищенню якості освіти. Заступник Міністра Павло Полянський 5 http://svitliteraturu.ucoz.ua/board/metodichna_skarbnichka/neobkhidni_dokumenti_dlja_vchitelja/5-1-0-226
  1. 6. Обов'язки вчителя регламентуються багатьма актами - законами, статутом закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов'язками тощо. Додаткові обов'язки покладають на педагога класне керівництво, предметна та позакласна діяльність, участь у громадській роботі. При цьому на перешкоді творчій діяльності педагогічного працівника, його зосередженості на виконанні головного функціонального обов'язку і покликання - надання якісних освітніх послуг стоїть переобтяження його введенням усілякої, у багатьох випадках не передбаченої жодним нормативно-правовим актом, письмової звітності, планування та іншої документації. Відтак це поглинає значну кількість сил і часу вчителя, перетворюючи його роботу на механічну рутинну проектно-звітну діяльність, що надмірно контролюється й перевіряється керівниками різних рівнів та інстанцій. Особливо обтяжливих форм така паперотворчість та позаплановий неправомірний контроль набувають наприкінці семестру та навчального року. На підставі викладеного вище, у розвиток положень наказу Міністерства освіти і науки України від 27.05.2014 № 648 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України", листа Міністерства освіти і науки України від 11.11.2014 № 1/9-586 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи" наполягаємо на неухильному дотриманні принципів педагогічної свободи вчителя. 1. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів е індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів е неприпустимим. Строки їхнього зберігання вчителем також законодавчо не встановлені, а відтак вчитель самостійно приймає про це рішення. 2. Створення, наповнення та зберігання різноманітних порт-фоліо, папок, альбомів тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носіях, в тому числі при підготовці його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видів роботи й не може вимагатися від вчителя керівниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органів управління освітою. 3. Законодавчі та підзаконні акти у сфері освіти надають вчителеві право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем уроків, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем. Відтак, контроль щодо так званого «відхилення» вчителя від календарного планування чи від матеріалів підручника е неправомірним і неприпустимим. 4. Вибір форм та методів викладання е винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою. Вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи інших методик е неправомірними й вчитель не зобов'язаний їх виконувати. Дотримання цих та інших приписів та принципів сприятиме професійній самореалізації педагогів і, як наслідок, - підвищенню якості освіти

  2.  Заступник Міністра Павло Полянський 5 http://svitliteraturu.ucoz.ua/board/metodichna_skarbnichka/neobkhidni_dokumenti_dlja_vchitelja/5-1-0-226


Немає коментарів:

Дописати коментар